grominfo.eu

Про строк довіри народу

Понедельник, 23.01.2012 20:00
E-mail Печать PDF
Якось так склалося, що ні Конституція, ні закони України жодним чином не пов’язують результати виборів зі строком повноважень народних обранців. Законодавці чи то неуважні до цього дещо незвичного за змістом питання, чи геть байдужі до його простоти…

Або навпаки – якраз і не зацікавлені в такій залежності. Тим часом, це не може бути байдужим самому народові.

Від негідного до месії

Уявімо собі, що на час виборів президента народ настільки розчарувався у можливості свого впливу на той самий вибір та на його наслідки, що масово не вийшов голосувати. І до виборчих дільниць зійшлися лише дуже суспільно свідомі громадяни, закляті прихильники обридлих висуванців та з ними й ті, кого заставила до цього служба.

Таких набралося, скажімо, 10 відсотків від тих, кого внесено у виборчі списки на дільницях.

А ще голоси розділилися, і переможець урешті-решт набрав половину від цих голосів. Вибори, як каже влада завжди, відбулися чесними. І за підтримкою всього 5-ти відсотків виборців такий обранець, далекий від всенародного, стає беззаперечним і законним главою держави з повним обсягом повноважень на цілих п’ять років.

А тепер – інша ймовірна, хоча й майже фантастична ситуація. Настав давно й усіма очікуваний час, коли в Україні нарешті появився справжній народний лідер. Жодних інших думок окрім про благо держави і співгромадян. В голові ніякого підприємництва.

Вивчений, мудрий від науки та життя. Спокійний, виважений, кмітливий до всякої справи. Вся рідня погодилася покинути свої комерційні діла і затаїтися у благодійництві на час, поки їх родовий представник правитиме державою. Дитинство – ясне і світле серед добрих і мудрих людей. Жодного значного гріха за душею.

Рідня до сьомого покоління без будь-яких проблем із законом. Село чи місто, в якому він виріс і був обраний господарювати, а далі й район та область ставали за його управління зразковими. І він знає за набраним досвідом та природною мудрістю як господарювати і в усій державі, щоб народ його був щасливим. І таке подібне...

Зачаровані своїм месією люди кинулися всі на вибори – лише його обрати. Поз’їжджалися з усього світу окрилені майбутніми змінами заробітчани. Явка – небувала, підтримка – одностайна. І от за підтримкою майже всіх своїх співгромадян цей дійсно всенародний обранець обирається правити державою, знову ж таки, на тих же п’ять років.

Як бачите, в обох випадках, таких за змістом крайніх та, проте, досить можливих, результат – строк повноважень президента – однаковий. Де тут і яка логіка? А головне – де справедливість?

Лукава відносна більшість

І все-таки європейські стандарти дещо лукавлять щодо дійсного змісту терміну "демократія", допускаючи у своєму виборі ніби достеменне представництво за відносною більшістю.

Можливо, дійсно в них так і трапляється – переможець, який отримав найбільшу кількість голосів виборців, як правило, перемагає там і за абсолютною більшістю. Для чого тоді, справді, витрачати кошти на другий тур виборів?

Але то в них, а не у нас. Дуже показовими на лукавий глузд такого стандарту стали останні вибори Київського міського голови, що відбулися за нововведеним обранням відносною більшістю у травні 2008 року, коли ні чинна влада, ні вдавана на той час опозиція не зуміли домовитися – як між собою, так і в собі – і дружно та із тріском програли вибори кумирові зігрітих щедрою увагою пенсіонерів панові Черновецькому.

Провелися б тоді вибори за абсолютною більшістю, не гукали б нині кияни свого мера то в Ізраїлі, то у Грузії. Та й узагалі не шукали б його, такого собі обраного світами.

І ще чимало таких прикрих прикладів обрання міських голів за відносною більшістю на нашій пам’яті.

То чи потрібен нам такий європейський виборчий стандарт? І кому саме він потрібний?

Чи, може, секрет "сходів цього стандарту на нашім ґрунті" якраз і полягає в тому, що використання адмінресурсу за умов обрання розпорошеною відносністю для чинної влади є набагато ефективнішим, ніж це буде у другому турі голосування? Хоча, буває, і промахуються (приклад із київським мером)...

Право вибору та користування ним

Орієнтиром для встановлення міри народної довіри – відносної кількості голосів виборців на підтримку свого обранця – за логікою змісту демократії як волі більшості, а заодно як чинний параметр, забезпечений виборчим законодавством, візьмемо два показники:

1) кількість виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях, та їх більшість – половина від загальної кількості громадян України, які мають право вибирати собі владу, плюс один голос;

2) кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, та їх більшість – половина від загальної кількості громадян, які скористалися правом вибирати собі владу, плюс один голос.

Саме за цими показниками визначається активність громадян у виборах – так звана явка, що подається неофіційними даними (це неважко порахувати й самому) як відсоток кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно їх кількості, внесених до списків виборців на виборчих дільницях.

На жаль, такої графи у протоколах ЦВК про результати голосування немає – вибори всіх рівнів у нас відбуваються за будь-якої явки. Це – надзвичайно зручний та вигідний для кожної нашої влади європейський виборчий стандарт. І користуються ним у нас також своєрідно – по-нашому.

Бо насправді зорієнтований він скоріше на ту ж таки європейську ментальність, коли зміна влади не дуже позначається на якості життя, а тому її можна обирати по-європейському – за "дуже вільним волевиявленням".

Що частенько там і буває. А якщо якість життя раптом у них погіршується, то доля влади вирішується не очікуванням чергових виборів, щоб її переобрати (хоча і це у них значиме), а масовим виходом на вулиці. А далі їх уряди та парламенти покірно і чемно самі йдуть у відставку.

А тепер згадаймо, як це буває у нас. Навіть за славнозвісної та гучної на весь світ Помаранчової революції тодішній наш президент пробув у своєму високому кріслі зайвих два місяці... А чи багато урядів у нас пішло у відставку? А чи хоча б одна Верховна Рада саморозпустилася? Та і як зачасто ми виходимо сварити владу на вулиці та майдани?

Явка і підтримка

Статистика виборів передбачає три вичерпні випадки підтримки виборцями свого обранця:

1) більшістю виборців, внесених до списків виборців на виборчих дільницях;

2) кількістю виборців, меншою від половини внесених до списків виборців на виборчих дільницях, але більшістю виборців, які взяли участь у голосуванні;

3) кількістю виборців, меншою від половини виборців, які взяли участь у голосуванні.

Саме ці три достатньо явні параметри будь-яких виборів дають можливість цілком справедливо орієнтувати строк обрання президента відповідно на три заслужені народним вибором терміни – повний, скорочений та найкоротший.

Питання полягає лише в тому, якими саме за часом мають бути ці строки. З повним строком зрозуміло – п’ять конституційних років.

Не буде великою похибкою, якщо за короткий строк взяти чотири роки, а за найкоротший – три.

Отже, єдино виправданим показником демократичного вибору має бути саме довіра більшості громадян, які мають право голосу (а в ідеалі – більшості усієї кількості населення), незалежно від того, чи взяли вони участь у голосуванні.

І, оскільки вона є достеменною більшістю, саме така підтримка народом свого обранця дає йому право на повний п’ятирічний строк визначеного Конституцією терміну повноважень.

У разі, якщо обранець за результатами виборів не дотягнув підтримкою до половини голосів виборців, внесених до списків виборців на дільницях, але був підтриманий більшістю тих, хто прийшов на повторне голосування, строк його обрання – чотири роки.

Нарешті, якщо виборці прийдуть на повторне голосування і не голосуватимуть за жодного кандидата в такій кількості, що переможець не набере й половини їх голосів, строк повноважень такому президентові – три роки.

До речі, у випадку обрання нинішнього президента України, який у другому турі виборів за явкою 68,26% виборців отримав 48,95% підтримки тих, хто взяв участь у повторному голосуванні, ми, за такою підтримкою (33,41% від загальної кількості виборців), отримали б главу держави на три роки. І нині нам залишилося б чекати кінця того, "що маємо", ще рівно рік. Справедливо?

Між іншим, ідею залежності строку повноважень від рівня підтримки можна застосувати й до виборів сільських чи міських голів, народних депутатів, які обираються в одномандатних округах, навіть парламенту в цілому.

До висновків

Запропонована ідея щодо встановлення строку обрання президента в залежності від рівня його народної підтримки є новою в сучасному конституційному праві. Це – не європейський стандарт, оскільки в їх переліку про це мови немає. Однак, чому ми не можемо бути прикладом у розвитку конституційного права?

Єдине, що по-справжньому нітить: втілення цієї ідеї нині являє собою щось нереальне – тому й обізване автором політичною фантазією, бо потребує, найперше, розуміння та згоди принаймі двох третин складу Верховної Ради, а далі й змін у Конституції щодо строку повноважень президента, ними підтриманих.

За чинного складу нашого парламенту (як і того, що завзято вже готується) – це є неможливим.

Але десь уже збирається Конституційна Асамблея. Кажуть, із цілком поміркованих людей. То, може, хтось із них і внесе цю пропозицію до проекту нової Конституції?

Ось конкретний текст статті до того проекту в розділі "Загальні засади: "Строки владних повноважень надаються народом відповідно до встановленого Конституцією України рівня підтримки представництва за народним волевиявленням".

А далі у розділі "Президент України": "Президент України обирається на строк, відповідний рівню його народної підтримки громадянами України, які мають право голосу.

У разі обрання президента України за підтримкою кількістю голосів, що складає більшість голосів громадян України, внесених до списків виборців на виборчих дільницях, строк його повноважень складає п’ять років.

У разі обрання глави держави з підтримкою кількістю голосів, що складає більшість голосів громадян України, які взяли участь у виборах, але менше ніж кількість голосів громадян України, внесених до списків виборців на виборчих дільницях, строк його повноважень складає чотири роки.

У разі обрання президента за підтримкою кількістю голосів, меншою ніж кількість голосів громадян України, які взяли участь у виборах, строк його повноважень складає три роки".

І тоді явка на вибори та голосування "проти всіх" матиме, безперечно, іншу ціну та значення.

Чи це таки фантазії?..

Сергій Каденюк

Источник
Tags:     вибори      майдан

  • 14-07-20 -
    Кулеба о высказываниях Саакашвили: «Частное лицо выступает, а государство за это отгребает»

  • 08-07-20 -
    The National Interest: Пять причин, почему Зеленского в Украине ждет провал

  • 02-07-20 -
    За Зеленского готова голосовать треть украинцев

  • 30-06-20 -
    Медиасообщество выступает против законопроекта “О медиа” в нынешней редакции

  • 27-06-20 -
    Есть только два варианта: решится ли Зеленский перенести местные выборы

  • 23-06-20 -
    Более 80% украинцев считают, что власть провалила мир на Донбассе и посадки коррупционеров - опрос

  • 22-06-20 -
    Синдром неусвідомленого заперечення

  • 22-06-20 -
    Путин назвал визит руководства Украины в Москву неизбежным

  • 19-06-20 -
    Яких реформ потребує МВС?

  • 13-06-20 -
    Принятая по умолчанию

  • 12-06-20 -
    Зеленского нельзя шантажировать деньгами, но отмычкой к нему являются доля и рейтинг телевизионной аудитории

  • 12-06-20 -
    О Порошенко и олигархах. Тезисы Зеленского

  • 08-06-20 -
    Міністр юстиції: Запровадження карантину було на межі законності

  • 28-05-20 -
    Почти, как у Тарантино: почему у Зеленского на самом деле не хотят посадить Порошенко

  • 28-05-20 -
    Как Украина может вернуть себе контроль над Азовским морем: озвучен интересный прогноз

  • 26-05-20 -
    МВД не видит оснований для отставки Авакова из-за событий в Кагарлыке

  • 26-05-20 -
    Офис Венедиктовой обязали открыть дело о госизмене Медведчука и Ко

  • 25-05-20 -
    Посол объяснил, зачем предложил Шредеру пари о Крыме

  • 21-05-20 -
    Признание в госизмене и диверсиях: правоохранители определили, что ценного в интервью Поклонской и Гиркина

  • 20-05-20 -
    Куда Зеленский ведет Украину на международной арене

  • 20-05-20 -
    "COVID-19 показал, что не получилось" — президент о втором этапе медреформы

  • 15-05-20 -
    Год упущенных возможностей: дипломат охарактеризовал отношения Украины с США при Зеленском

  • 14-05-20 -
    Рябошапка: все уголовные производства против Порошенко бесперспективны

  • 12-05-20 -
    Заместитель Саакашвили рассказал, чем будет заниматься Нацсовет реформ

  • 12-05-20 -
    Порошенко: требую от Зеленского продлить запрет российских соцсетей и каналов в Украине

  • 10-05-20 -
    Украинское общество уже скоро увидит, кого назначили в реальности в лице Саакашвили, - спикер парламента Грузии Талаквадзе

  • 07-05-20 -
    Украина сохранит представителей власти в ТКГ несмотря на позицию РФ – Ермак

  • 05-05-20 -
    Не реформа, а диверсия! Зеленский раскритиковал медреформу и анонсировал ее пересмотр

  • 04-05-20 -
    Помпео заявил о доказательствах происхождения коронавируса из лаборатории в Ухане

  • 04-05-20 -
    Посол Украины предложил экс-канцлеру Германии пари из-за Крыма

  • 02-05-20 -
    Рябошапка: подозрение Порошенко по "делу моряков" ослабит позиции Украины в арбитраже

  • 29-04-20 -
    Президент Грузии считает недопустимым назначение Саакашвили вице-премьером Украины

  • 29-04-20 -
    Люстрацию не поддерживаю. Под нее попало много людей, которые были эффективны и "не были замазаны в каких-то громких скандалах", - Разумков

  • 21-04-20 -
    Выборы в США: "Украине будет немножко больно"

  • 17-04-20 -
    Замминистра развития громад и территорий не видит трагедии в том, что децентрализация перешла в ручной режим

  • 13-04-20 -
    Дипломатия vs "диплоермакия"

  • 06-04-20 -
    Зеленский заявил, что карантин дает результаты

  • 31-03-20 -
    Рынок земли: кто выигрывает и проигрывает, и почему будет процветать коррупция

  • 30-03-20 -
    Климкин заявил, что увольнение Сивохо из СНБО не означает конца идеи "платформы примирения"

  • 27-03-20 -
    Конец или пауза: что будет с Евросоюзом после коронавируса

  • 25-03-20 -
    Рябошапка назвал подозрение Порошенко "юридическим трешем"

  • 17-03-20 -
    Арахамия заявил, что "слугам" подробно объяснили стратегию Ермака по ОРДЛО

  • 16-03-20 -
    Почти 20 "слуг народа" требуют увольнения Сивохо: нардепы обратились к Данилову

  • 16-03-20 -
    «Путин пошел нам навстречу, а мы — ничего». СМИ рассказали о стратегии Зеленского касательно РФ

  • 14-03-20 -
    Резников: Минские соглашения необходимо модернизировать

  • 13-03-20 -
    Бойко: Власть обязана предоставить социальную защиту людям на период карантина

  • 13-03-20 -
    Украина отреагировала на заявления России о "неонацистов" в ВСУ и Нацгвардии

  • 12-03-20 -
    Данилов о срыве презентации «платформы примирения» Сивохо: Он не уполномочен представлять позицию СНБО

  • 11-03-20 -
    Адаптация ВСУ к стандартам НАТО является недостижимой целью в ближайшее время, - министр обороны

  • 11-03-20 -
    Путин: США хотят, чтобы Украина жила на деньги РФ

  • 11-03-20 -
    "Украинский вопрос" даст Трампу точку опоры на президентских выборах – Грант Рихер

  • 11-03-20 -
    Перезагрузка правительства Украины глазами западной прессы

  • 10-03-20 -
    В случае нападения на РФ, мы повторим, - Путин напомнил о Второй мировой войне

  • 10-03-20 -
    Зеленский о Путине: Я не чувствую его как партнера

  • 08-03-20 -
    Зеленский рассказал об отношениях с Макроном и Меркель

  • 07-03-20 -
    Зеленский рассказал, почему сменил Кабмин и чего ожидает от Нацбанка

  • 06-03-20 -
    Кулеба счел возвращение послов и возобновление авиасообщения с Россией предметом переговоров ради деоккупации

  • 06-03-20 -
    Власть не собирается распродавать землю − Шмыгаль

  • 02-03-20 -
    Тимошенко: есть все основания уже сейчас проводить референдум по земреформе

  • 28-02-20 -
    Прозрение Фемиды: чем грозит "незаконная" ликвидация Верховного суда Украины

  • 28-02-20 -
    НАТО не стоит вмешиваться в ситуацию в сирийском Идлибе, - глава МИД Люксембурга Ассельборн

  • 28-02-20 -
    Хорватский сценарий для Донбасса. Что это значит

  • 27-02-20 -
    "Голос" представил стратегию "холодной деоккупации" Донбасса и Крыма

  • 27-02-20 -
    Украина сможет вступить в НАТО даже с оккупированными территориями, считает вице-премьер Кулеба

  • 27-02-20 -
    США никогда не признают Крым российским, - Помпео

  • 27-02-20 -
    Украине подходят минские соглашения − глава Минобороны

  • 26-02-20 -
    Переварит ли Украина Донбасс?

  • 26-02-20 -
    Партнерство сужающихся возможностей

  • 26-02-20 -
    Крым не станет ценой мира на Донбассе, - президент

  • 25-02-20 -
    Глава партии "Слуга народа" назвал три вещи, необходимые для завершения реформы децентрализации

  • 25-02-20 -
    Парубий о возможном пересмотре языкового закона: Не сейте московский ветер – пожнете украинскую бурю

  • 24-02-20 -
    Назар Холодницкий: Зеленский не может ставить нам никаких задач

  • 24-02-20 -
    ОП проявляет полное равнодушие к судьбе освобожденных из плена украинцев: они до сих пор не получили обещанные 100 тыс., многим негде жить, - Бутусов

  • 23-02-20 -
    Аваков рассказал, кому выгодно сеять панику в Новых Санжарах

  • 21-02-20 -
    Только 6% украинцев полностью поддерживают деятельность правительства – опрос

  • 21-02-20 -
    Гончарук рассказал в Раде о ценах на газ и бюджете

  • 21-02-20 -
    Путин призывает уважать национальное самосознание украинцев

  • 21-02-20 -
    Рябошапка объяснил, почему не были расследованы дела Майдана

  • 21-02-20 -
    Пристайко рассказал, скольких граждан Украина планирует вернуть во время следующего обмена

  • 19-02-20 -
    Бойко предлагает раздать людям землю из госсобственности перед тем как рассматривать открытие рынка земли
  •