Українські добровольці на Донбасі діяли при обороні країни зовсім не так, як рядові військовослужбовці ЗСУ, оскільки йшли захищати країну через ідеологічні спонукання і берегли спорядження і боєприпаси, які іноді купували за власні кошти.
Про це розповів доброволець "Правого сектора" зі Львова Віталій Дячук для "Лівого берега".
Він зазначив, що раніше працював в IT і отримував високу зарплату, однак після початку агресії РФ прийняв рішення піти на фронт і разом зі знайомими купив все для цього необхідне.
Також ветеран згадав деякі "побутові" моменти на фронті, ще раз пояснивши відмінності між контрактниками Збройних Сил України та добровольцями.
"До війни я працював в ІТ, був людиною забезпеченою. Написав своїм, купили все необхідне. Наша група була добре екіпірована: мали і "тєплік", і нічник, оптику, рації і так далі. Якщо якийсь "аватар" (той, хто зловживає алкоголем), то такі не приживались, ми ж були добровольцями. У ЗСУ було багато... Якщо хтось попадався, то йшов гуляти. Приїжджали в Широкіно на днів п'ять, відпрацьовувати, а коли повертались, то відпочивали. Купляли м'ясо, маринували шашлик, брали по пляшці пива. Хоча і так зранку було шалене похмілля. П'ять днів до цього живеш "на межі", дуже нервово вимотаний, нічого майже не жереш. Знімаєш стрес алкоголем... Були більш мотивовані хлопці, ніж рядові ЗСУ. Багатьох солдат називають "заробітчанами". Це ті, хто погодився служити заради високих зарплат. Але такі нічого не хочуть робити на позиціях, тільки сидіти в бліндажах, а гроші щоб "капали", - зазначив він.
Також він розповів про події на передовій, де добровольці ДУК намагались діяти максимально ефективно, бо берегли боєприпаси.
"Ми завжди намагалися навести "кіпіш", насувати "розтяжок", "прижати" посадочку, щоб туди не сувались. Ми приїхали вбивати. На позиції можна взяти кулемет, постріляти, зняти стрес. У нас був відкритий капонір, куди постійно приїжджав танчик і "валив" у нашому напрямку. Хоча жодного разу так і не попав. Ми намагалися його "накрити", так і не впіймали. Чим добровольці ДУКу відрізнялися від усіх інших? У нас постійно був дефіцит зброї. Були якісь "трофеї", хто купляв зброю на чорному ринку... Тому кожен постріл мав влучити в ціль. 500 - 1000 патронів, які ми з собою привезли, мені вистачило", - розказав доброволець
Ветеран АТО поділився думками про "післявоєнне" життя, та зазначив, що скоріш за все через кілька місяців повернеться на Донбас.
"Я не хотів підписувати контракт, щоб залишитися на фронті. А "диких" добровольців вже майже немає. Це зовсім не означає, що більше туди не повернуся. Можливо, навесні на кілька місяців… Коли повертаєшся з війни, попадаєш в мерзотне болото, де немає нічого справжнього. Починаєш бухати, сідаєш на наркотики, хтось йде в банди, шукає ризик, гроші", - розповів Дячук.