Як насправді будується зовнішня політика держави
У 2014 році для України вийшла на перший план необхідність в ефективній зовнішній політиці: потрібно було дістати якомога більше союзників на міжнародній арені, які б підтримали нас у питаннях повернення Криму і Донбасу, введення санкцій проти Росії, а також в контексті зближення з ЄС . Тому з 2014 року Адміністрація президента Порошенка регулярно підкреслювала, що активна дипломатична робота з іноземними колегами є одним з ключових елементів у вибудовуванні безпеки України. На сьогоднішній день подібна риторика продовжує звучати, але вже з Офісу діючого лідера держави.
"Апостроф" вирішив порівняти підходи президентів Порошенка та Зеленського щодо теми призначення послів України та реалізації їх діяльності, аби зрозуміти, що змінилося.
Як призначали послів при Порошенко?
У 2014 році Петро Порошенко позначив ефективну зовнішню політику України, як один з ключових пріоритетів своєї Адміністрації. Однак, незважаючи на подібні заяви, в його каденцію був цілий ряд країн, в яких посли не були призначені. Станом на 2018 рік у України не було послів в 20 країнах. Тодішній глава МЗС Павло Клімкін виправдовувався тим, що не призначені лише 15 послів, а також обіцяв швидко все вирішити. При цьому він пояснював, що наявність посла України за кордоном залежить від інтенсивності двосторонніх відносин й налаштованості політичного керівництва країни на їх розвиток.
Тут важливо відзначити, що саме президент призначає послів України за кордоном. Як вважає екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, манера довго не призначати послів - була системною рисою Петра Порошенка.
"У каденцію Порошенка був період, коли не було призначено близько тридцяти послів України. Була якась презумпція: "Ні, давайте почекаємо, давайте подумаємо". Простежувалося певне небажання цим займатися.
Ще будучи міністром закордонних справ, Петро Порошенко часто не призначав радників. І маса співробітників МЗС їхала в посольства в ранзі перших секретарів працювати на посаді радника. Складно сказати з чим це було пов'язано: чи були це особисті погляди на політику призначень, або інші "можливі мотивації". Крім того, складалося враження, що вся дипломатія перебувала в одних руках.
На мій погляд, Порошенко приніс величезну шкоду для дипломатичної служби України. Наприклад, тривалий час, в його адміністрацію необхідно було подавати на узгодження навіть радників. А от причини, чому їх не погоджували - на це питання не давали ніяких пояснень. І як то кажуть, були найрізноманітніші думки щодо мотивації з цього приводу. Така ж сама історія була і з послами", - розповів він "Апострофу".
Чи змінилося щось за Зеленського?
Якщо порівнювати зі станом справ у 2020 році, то при Зеленському посли від України не призначені в 18 країнах.
На думку дипломата Володимира Хандогія, кількість непризначених послів в каденцію Порошенка практично не відрізняється від нинішніх часів.
"Завжди в дипломатичній службі була така ситуація, коли в ряді посольств залишалися вакантними позиції послів. Таке призначення - політична проблема, і це питання залежить від багатьох факторів, але в першу чергу - це абсолютна прерогатива президента. Однак не бачу тут великої проблеми з точки зору підтримки відносин або просування національних інтересів держави. Звичайно, погано якщо посли не призначаються в ключових країнах. Але на сьогодні, такої проблеми немає", - пояснив він "Апострофу".
На думку його колеги Костянтина Грищенка, в системі нічого особливо не змінилося, крім одного позитивного елемента.
"Нарешті скасували необхідність узгоджувати з Офісом президента тих дипломатів, які йдуть на посаду радника, оскільки вони є ключовою середньою ланкою. Цей крок є дуже важливим і позитивним. Тому що за це вже повністю несе відповідальність Міністерство закордонних справ, і з них можна вже і питати в разі, якщо щось не так. А при Порошенко одні нівелювали інших. і це була страшна проблема для посольств", - пояснив екс-міністр.
За словами Грищенка, він володіє інформацією, що до кінця 2020-го року Зеленський планує призначити більшість послів на вакантні посади.
"Інше питання, кого призначають на цю посаду. Ось призначення нового посла у Франції (їм став Вадим Омельченко - відомий бізнесмен з Дніпра, який досі не мав дипломатичного досвіду, - "Апостроф"), мене, м'яко кажучи, здивувало. Оскільки, виходячи з біографії - людина раніше не мала нічого спільного з дипломатією. Тут важливо розуміти, що дипломатична служба - виключно професійна, і просто "варягів" в таких країнах не сприймають, а Франція - це одна з ключових країн, з якими співпрацює Україна" - пояснив дипломат.
Частота ротацій послів - проблема або даність?
Питання ротацій послів завжди було спірним. Так, відповідно до Закону України "Про дипломатичну службу", термін довготермінового відрядження дипломата, як правило, становить до чотирьох років в державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною ситуацією безпеки. У тяжких в цьому плані державах термін перебування дипломата можливий до трьох років.
Однак, помітна певна тенденція, коли дипломати затримуються переважно в розвинених країнах. Іноді незначно, як посли у Великобританії, Франції або в Австрії, провівши на своїй посаді по шість років, замість чотирьох, а часом - на 10 років, як це сталося у випадку посла України у Ватикані.
Однак дипломат Володимир Хандогій запевняє, що проблеми з ротацією - сильно перебільшені.
"Потрібно враховувати, що соціальний пакет посла що в Африці, що у Ватикані - у всіх однаковий. Звичайно, необхідно дотримуватися практики ротації, але головне - це розвиток двосторонніх відносин держав. Я не можу сказати, що перебування посла на посаді більше чотирьох років - це щось таке кардинальне, з чим треба боротися, тому що бувають випадки, коли відкликання посла передчасно, може позначатися на розвитку дипломатичних відносин. На мій погляд, набагато важливіше щоб не було прогалин між відкликанням посла, і призначенням нового. Я за те, щоб ротація відбулася миттєво, навіть якщо посли будуть трохи довше займати посади".
У той же час, його колега Костянтин Грищенко вважає, що ситуація з ротаціями, через 1,5 року президентства Зеленського все ж була розглянута, і питанням вже зайнялися.
"Простежується інший підхід. Практично всі посли, які більше 5-6 років займають посаду, вже отримали повідомлення про те, що у них завершується каденція, і вони повертаються в Україну. Ми бачили це на прикладі посла в Ізраїлі, а також посла у Ватикані, і наскільки я розумію, подібна тенденція буде далі продовжуватися.
Можна сказати, що за цей період все більш-менш повертається до встановленого раніше порядку, коли можуть бути певні винятки, але вони не стають правилом. Йдеться про ситуації, коли люди перебувають на посадах занадто тривалий період, і при цьому не відбувається ротація. Але головне в цій всій історії, щоб був збережений професіоналізм, і щоб досвід враховували при призначеннях на подібні посади", - резюмував екс-міністр.
Посол в країні - це важливо?
Посада посла відноситься до вищого дипломатичного рангу, що дає йому доступ до контактів на найвищому рівні в приймаючій країні - аж до керівників держави. Також присутність посла в країні перебування найчастіше забезпечує більш високий рівень ініціативності працівників дипломатичної місії.
У разі, коли посла не призначено, найчастіше дипломатичну місію очолює Тимчасовий Повірений у справах, але подібна ситуація дипломатичною традицією сприймається як зниження рівня відносин між державами.
Однак дипломат Володимир Хандогій вважає, що хоча посол і впливає на стан відносин, але його діяльність у цьому питанні є далеко не вирішальною.
"Безумовно, призначення посла має відбуватися одномоментно з від'їздом попередника, як це робиться в багатьох державах. Але, наприклад в Україні вже кілька місяців відсутній посол США, і тим не менше, наші відносини розвиваються і підтримуються на достатньо високому рівні", - вважає він .
І все ж таки, в контексті швидкості процесу призначення послів - перевага явно у Офісу Зеленського.
З іншого боку, видно, що Зеленський, не будучи раніше залученим в дипломатичну діяльність, дав можливість МЗС не погоджувати з ним кандидатури радників в посольствах, щоб фахівці вирішували такі питання самі, в той час як президент буде задавати загальну лінію зовнішньої політики, а іншим супутнім процесом буде займатися безпосередньо виконавчий орган. У теорії це повинно збільшити ефективність роботи посольств України за кордоном.
Однак раніше, вже на посаді президента, Володимир Зеленський піддавався критиці в контексті призначення кандидатур на високі державні посади, щодо професійної кваліфікації кандидатів. Тому щодо роботи МЗС, особливо в області призначення послів, чинному президенту слід враховувати попередні прорахунки, щоб не зробити кадрові питання своєї "ахіллесовою п'ятою".