Законопроект про захист боржників від колекторських компаній допоможе людям, які брали кредити, і яким через заборгованість погрожують колектори, однак, фактично він не допоможе тим, хто не брав позик, або був заявлений поручителем.
Про це в коментарі УНН сказав адвокат і доктор права Іван Ліберман.
“Так, це (законодавча ініціатива щодо колекторів - ред.) допоможе. От тільки воно має обмежити можливість факторинговим компаніям, які покликані на те, щоби допомагати, скажемо так, нагадувати. Юридично, факторингові компанії - мають право нагадувати про існування боргу. Оці колектори. Це їхня функція, вона справді така. Однак, вони собі дозволяють набагато гірше. Вони укладають договори з охоронними фірмами різними, і ці охоронні фірми іноді вступають в конфлікт з боржниками, і так далі. Тобто, фактично там вже йде і вимагання, і погрози вбивством, все інше. Це статті Кримінального кодексу”, - сказав Іван Ліберман.
Експерт зазначив, що зокрема колектори порушують статті 129 (погроза вбивством) та 189 (вимагання), а також стаття 355 (примушування до цивільно-правових обов’язків) Кримінального кодексу.
“Цей закон... точно допоможе відігнати від себе і взагалі ігнорувати будь-які оці напади і будь-які втручання в діяльність щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, і Державної виконавчої служби. І приватні виконавці не зможуть користуватися послугами... так званих колекторів”, - додав юрист.
Чи допоможе закон людям, які не брали кредитів, але стали об’єктом уваги колекторів
“Чи допоможе це тим, кому дзвонять, але які взагалі не брали кредит? З формальної точки зору - воно може допомоги. Однак, по-суті - це нічого не дасть. Глобально - це нічого не дасть. Чому? Тому що до людини, до якої або дзвонять, або уже приїхали, прийшли з вимогою щось віддати, тоді як людина нічого не отримувала - зрозуміло, що це чистої води кримінал. І тут цей закон ніяк не допомагає”, - сказав Ліберман.
За його словами, про захист таких осіб можна декларативно говорити політикам, але на практиці це майже не захистить їх, оскільки при "неочікуваних гостях" ніхто не буде посилатися на цей закон. Тоді треба звертатись до поліції.
Захист поручителів
“Тільки ті поручителі, яких визнано судом (не просто вони є в договорах поручителями, а судом визнано особами, які зобов’язані відшкодувати конкретний збиток, або сплатити тіло позики, як поручителі, тобто, вони стають фактично боржниками) - тільки в такому випадку поручитель може опиратися на цей закон, якщо до нього прийдуть незвані гості, окрім виконавчої служби, державної, або приватної... Вони-то не є боржниками на момент рішення, однак суд визнав їх тими, хто зобов’язаний відшкодувати, або сплатити - тоді вони, звичайно, підпадають під категорію захищеного населення по цьому закону”, - додав Іван Ліберман.
Адвокат зазначив, що у його практиці за 20 років роботи у юриспруденції було 50 випадків, коли він особисто брав участь у справах щодо вимагань від колекторів.
“Як правило, все закінчується тим, що відкривається кримінальне провадження і потім цих осіб (колекторів - ред.) переслідують успішно, або неуспішно. Але то вже далі робота поліції і прокуратури. Але для них кінець один - це кримінальне переслідування з наслідками”, - сказав Ліберман.
Верховна Рада 27 січня ухвалила за основу законопроект щодо захисту боржників при врегулюванні питання заборгованості з колекторською компанією.
Законопроект про це з’явився ще у жовтні.
Додамо, НБУ постійно отримує скарги від громадян на дії колекторів. Відтак, Нацбанк пояснив українцям, як діяти у разі погроз. Зазначається — якщо ви особисто не давали дозвіл на використання вашого телефону, фінансова компанія та колектори порушують законодавство.
Для свого захисту потрібно як мінімум знати назву колекторської компанії, представники якої до вас телефонують. Якщо самостійно владнати ситуацію не виходить, потрібно звернутися з заявою до НБУ, Уповноваженого ВРУ з прав людини або до суду.