Шість років тому почалася героїчна битва за Донецький аеропорт
У вівторок, 26 травня, виповнюється рівно шість років зі дня першого бою за Донецький аеропорт. Тоді, 26 травня 2014 року, українські військовослужбовці розгромили досвідчених російських найманців та бойовиків бандформування "Схід", які намагалися захопити цей об'єкт. Це була перша перемога української армії у війни на Донбасі, яка вже розпочалася. Згодом оборона Донецького аеропорта міцно увійшла в історію цієї війни як символ героїзму нашої армії та добровольців. Спеціально для "Апострофа" військовий історик, науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського МИХАЙЛО ЖИРОХОВ ще раз нагадав про події шестирічної давнини.
Передчуття великої війни
Після анексії Криму російське військово-політичне керівництво різко активізувало зусилля щодо дестабілізації ситуації в Україні. Для цього були обрані південні та східні райони країни, де протягом всього часу незалежності були сильними проросійські настрої.
Практично з перших днів березня "по дзвінку" одночасно почалися активні дії як місцевої агентури російських спецслужб, так і місцевих підгодованих проросійських активістів. Однак з самого початку все пішло не за сценарієм, тому російським кураторам вдалося взяти під контроль лише Донецьку та Луганську області.
Коли стало зрозуміло, що суто мирними способами захопити владу не вдасться, 12 квітня з Росії в Слов'янськ був перекинутий загін російських найманців - так звана група "Крим" під командуванням росіянина Ігоря Гіркіна (Стрєлкова). З цього моменту на Донбасі почалася справжня війна. Для формування нашого угруповання використовувалися як цивільні аеропорти, так і військові аеродроми. На Донбасі, станом на початок 2014 року, було п'ять аеропортів - діючі Луганський та Донецький міжнародні, а також не діючі або частково діючі Краматорський, Маріупольський та Сєвєродонецький. Всі вони за планами командування мали бути одночасно взяті під контроль армійськими частинами. Так, в Луганський аеропорт терміново висунулися львівські десантники з 80-ї бригади, а Донецький аеропорт взяла під контроль зведена група зі спецназу 3-й кіровоградської бригади, а також десантників 25-ї дніпропетровської бригади.
На початку квітня 2014 року в Донецький аеропорт (ДАП) прибули спочатку 15 військовослужбовців зенітного взводу 25-ї окремої повітряно-десантної бригади, а потім 116 бійців 3-го окремого полку спеціального призначення.
При цьому з адміністрацією аеропорту була досягнута домовленість, що військові займуть не працюючий на той момент старий термінал, що не заважатиме нормальній роботі "повітряної гавані".
Вперше проросійські активісти спробували взяти під контроль аеропорт 16 квітня. Тоді під прикриттям цивільного населення нечисленні бойовики (передусім - міліціонери з розформованого "Беркута"), увійшли на територію аеропорту. Почалися переговори з адміністрацією ДАП, які, через присутність військових, зайшли в глухий кут, після чого бойовики покинули фактично вже захоплені "повітряні ворота Донбасу ".
Ще одна невдала спроба відбулася наступного дня. Цього разу бойовики прикривалися кількома десятками ветеранів з орденами та георгіївськими стрічками. Після короткого мітингу в залі нового терміналу на його зовнішньому боці вивісили прапор "ДНР" і на цьому все завершилося.
Протягом наступного місяця в аеропорту було тихо, незважаючи на те, що Донецьк поступово захоплювали озброєні люди, а місто практично не контролювалося офіційною владою. Для того, щоб оцінити обстановку, спецпризначенці регулярно виходили в місто в цивільному одязі.
Однак ситуація почала загострюватися напередодні президентських виборів 25 травня 2014 року, а відразу після них досягла і свого апогею.
Хроніка одного дня
У ніч на понеділок, 26 травня, донецькі бойовики вирішили взяти під контроль цей стратегічно важливий об'єкт. На той момент найбільшим загоном був так званий "Батальйон Схід", який очолював колишній командир донецької групи "Альфа" СБУ Олександр Ходаковський (більш відомий як "Скіф"). Саме його формування і стало основною ударною силою в ході спроби штурму ДАП 26 травня.
Своїх сил у Ходаковського було явно недостатньо, а тому він взяв під своє командування зведений загін російських найманців чисельністю 120 чоловік, який напередодні прибув до Донецька з тренувального табору в Ростовській області.
В основі плану Ходаковського лежала зрада начальника охорони аеропорту капітана СБУ Головури, який мав впустити бойовиків на територію ДАП. Слідом бойовики збиралися таємно взяти під контроль основний термінал, а потім змором витіснити спецназ з території. Очевидно про можливість активного опору з непередбачуваними результатами на такому досить дорогому об'єкті мови не йшло. Відзначимо, що Донецький міжнародний аеропорт імені С. Прокоф'єва був серйозно реконструйований з нагоди проведення Євро-2012. Вартість реконструкції склала $875 млн.
26 травня о 03:00 до аеропорту під'їхали кілька вантажівок, з яких вивантажилися близько 120 осіб, озброєних легкою стрілецькою зброєю, вогнеметами "Джміль" і навіть переносним зенітно-ракетним комплексом.
Спочатку все пішло за планом Ходаковського - його бойовикам доволі швидко вдалося взяти під контроль всі поверхи і найголовніше - дах нового терміналу, побудованого в рамках реконструкції. Як згадував начальник штабу 3-го полку Андрій Буран, який на тоді командував гарнізоном в ДАП, Ходаковський зателефонував до нього та запропонував зустрітися для вирішення питань щодо передачі аеропорту під охорону своїх людей. "Генерал Муженко (Віктор Муженко, на той момент заступник начальника Антитерористичного центру і командувач АТО, -" Апостроф ") відразу сказав нам: "Треба тягнути час для того, щоб ми змогли зібрати резерви для посилення нашого зведеного загону", - пояснив Буран.
Саме тому військові висунули зустрічну вимогу: нехай злетять ранкові рейси і цивільний персонал покине територію, оскільки основним завданням військових має бути безпека цивільних.
Близько 07:00 з аеропорту були виконані два останніх рейси. Одночасно до загону бойовиків, які вже перебували в новому терміналі, прибуло підкріплення переважно - з чеченських та осетинських бойовиків.
Після вильоту останнього літака, о 07.10 командування зведеної групи посилило свої позиції, приховано розмістивши єдиний автоматичний гранатомет АГС-17 на підходах до старого терміналу. Ще дві артустановки ЗУ-23-2 десантникі розставили на місцевості таким чином, що новий термінал знаходився в зоні ефективного вогню - в межах 600 - 700 метрів. Крім того, на даху старого терміналу розмістили кулеметну точку, яка повинна була контролювати сектор в напрямку готелю "Політ" та дороги, яка вела до терміналів (вул. Злітна).
Тим часом командування АТО почало розробляти план допомоги майже оточеним в аеропорту захисникам та прийнялося підтягувати всі наявні сили. Всі розуміли, що переломити ситуацію в аеропорту можна лише за допомогою авіації.
Тому спеціально для участі в обороні аеропорту вранці 26 травня сформували вертолітну групу з четвірки транспортних Мі-8 та ланки бойових Мі-24 зі складу 7-ї бригади армійської авіації.
Близько 10 години ранку стало відомо, що всі цивільні покинули аеропорт. Після чого Ходаковський почав наполягати на тому, щоб військові негайно залишили займані позиції та почали виводити особовий склад.
"Після того, як пройшла евакуація всього цивільного персоналу ми знову доповіли генералу Муженку. На що він сказав:" А зараз прийшла наша черга ставити ультиматум. Якщо вони через годину не виведуть всіх своїх людей з будівель аеропорту, то будуть використані всі наявні сили і засоби для звільнення аеропорту", - розповів в одному з інтерв'ю Андрій Буран.
Однак перш ніж віддати наказ льотчикам атакувати аеропорт, вирішили спочатку провести демонстраційні прольоти. Для чого залучили спочатку навчально-бойовий літак Л-39 "Альбатрос" зі складу 203-ї навчальної авіаційної бригади, а потім і МіГ-29 зі складу 114-ї бригади тактичної авіації. Але на бойовиків це не справило жодного враження - по-перше, до цього масово авіацію не застосовували, а по-друге, ніхто не вірив, що льотчики реально будуть "працювати" по новому аеропорту, в який було вкладено такі величезні гроші. Приблизно в цей же час в аеропорт до бойовиків прибуло підкріплення. Причому на доволі помітних синіх КамАЗах батальйону "Схід".
О 12:00 після демонстраційних польотів в район підтягнулася пара штурмовиків зі складу 299-ї бригади тактичної авіації. Вони вже й завдали удару по новому терміналу як некерованими реактивними снарядами, так і з бортових гармат.
У відповідь група прикриття, яка перебувала в розташованому неподалік житловому масиві міста, відпрацювала по СУшкам з ПЗРК, проте завдяки майстерності льотчиків безрезультатно. Вже через півгодини після нанесення першого удару, противник уже був готовий атакувати повітряні цілі. Саме з припинення такої спроби почалася, власне кажучи, перша глава оборони Донецького аеропорту.
Ось як цей момент описував один з бійців 3-го полку (позивний "Лисий"): "Напроти нас бородань підняв" Іглу". Команди на відкриття вогню нам не давали. Потім виявилося, що зв'язок не працював - ні мобільний, ні радіо. Шум наших вертольотів. Я не повертав голови. Наш Мі-8 заходив. Тримав палець на спусковому гачку і тільки почув, що нам Майор казав. Для мене там був тільки один голос: "Воха, працюй". Воха вистрілив три рази, три орка - мінус ".
Одночасно Мі-24 з групи прикриття відкрили вогонь на поразку. Ударом з повітря і вогнем спецпризначенців бойовики були буквально зметені з даху, хоча втрат у них, судячи з усього, було небагато - за деякими даними, у них відразу ж було двоє вбитих та кілька поранених.
О 13:20, після вогневого удару і висадки на далекій околиці ДАП з чотирьох Мі-8 на допомогу спецназу підійшла зведена група з 93 бійців: це були військовослужбовці з 8-го полку та 140-го центру спецпризначення ЗСУ, а також бійці полку спецпризначення МВС "Ягуар" і 95-ї аеромобільної бригади. Були в групі й передові авіанавідники.
Практично відразу зав'язалася запекла перестрілка, при цьому українські захисники мали вогневу перевагу - тут спрацював фактор раптовості, а також вдало вибраних позицій для ЗУ-23-2.
В ході бою від випадкового попадання зайнявся лайнер Як-40 (бортовий номер UR-MMK), який належав маріупольському бізнесменові Володимиру Бойко. Чорний дим від палаючого літака в той день і побачив весь Донецьк.
Однак, незважаючи на атаку, а також прибуття підкріплення, противник явно не збирався відходити з позицій. Тому командування вирішило завдати додаткового удару з повітря. На зміну Су-25 прибула пара Су-27 та пара Мі-24.
Близько 15:40 до затиснутим в терміналі бойовикам спробувало прорватися підкріплення - були зібрані буквально всі озброєні люди, які були в Донецьку. Однак до нового терміналу вони дістатися не змогли, оскільки всі підходи перебували під вогневим контролем наших спецназівців.
Тому бойовики розвернулися по всій території, попутно зайнявши готель "Політ" та будівлю ВОХР. Саме з її боку була обстріляна диспетчерська вежа управління польотами, в результаті двоє бійців 3-го полку спецназу, які перебували там, отримали легкі осколкові поранення (це були єдині поранені з нашого боку за час бою).
26 травня близько 17:00, зазнавши серйозних втрат убитими та пораненими, бойовики вирішили видійти. Половина групи разом з чеченцями відправилася в пішому порядку, а друга половина разом з пораненими евакуювалася на двох КамАЗах, які ще залишалися в строю (дві машини були спалені нашими бійцями раніше).
Однак завдяки вчасно вкинутої дезінформації одна з груп батальйону "Схід" прийняла вантажівки, які відходили від ДАП за "колону Нацгвардії" та розстріляла своїх же. В результаті дуже короткого вогневого контакту в цих двох машинах були вбиті близько 50 осіб, причому зовсім не дивно, що 30 з них були громадянами Російської Федерації.
На цьому неприємності для бойовиків не закінчилися. Керівництво "Донецької народної республіки" отримало інформацію, що "аеропорт наш",а тому в морг скоро привезуть велику кількість "вбитих правосеків". З цієї нагоди, було оперативно організовано прес-тур - на щастя російських та іноземних телевізійних груп в той час в Донецьку було більш ніж достатньо. У підсумку сцени складування трупів убитих бойовиків були зняті на професійні фото- та відеокамери - причому не тільки росіянами, а й іноземцями. Ці моторошні кадри потім облетіли весь світ і зіграли зовсім не на руку сепаратистам.
Після бою
До 27 травня гарнізон аеропорту значно посилився - спочатку в ніч з 26 на 27 травня на трьох "Уралах" прибула зведена група 10-го загону ГУР МОУ, вертольотами були перекинуті бійці спецназу МВС "Ягуар" та "Омега". Вранці автомобільним транспортом прибули й бійці Управління державної охорони. Все це дозволило провести зачистку нового терміналу, території аеропорту і частково - прилеглої території.
Після подій 26 травня наше військове командування вирішило більше не ризикувати стійкістю оборони аеропорту. 30 травня до ДАП терміново трьома Іл-76 з Маріуполя була перекинута зведена батальйонна група 72-ї механізованої бригади з бронетехнікою.
27-28 травня з аеропорту пішли бійці наданих для підсилення підрозділів, а 1 червня - і частина 3-го полку. Як виявилося, цей Іл-76 був останнім літаком, який піднявся в повітря з Донецького аеропорту. Щонайменше, аеропорту зразка 2012 року. Після бою 26 травня 2014 року регулярні польоти з Донецького міжнародного аеропорту були припинені. А в січні 2015 року, внаслідок запеклих боїв, новенький аеропорт був практично повністю знищений.