Захоплення криптовалютами призвело до певного божевілля в усьому світі, хоча очевидно, що йдеться лише про ще один вид відверто спекулятивних активів, за якими нічого не стоїть. Безперечно, хтось на цьому виграє, але тих, хто програє, буде на порядок більше.
Про це на своїй сторінці в Facebook розповів голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру, економіст Борис Кушнірук, передає «Слово і Діло».
Технологія блокчейну
Економіст зазначив, що варто розрізняти технологію блокчейну та один зі способів її використання у вигляді криптовалют.
За його словами, технологія блокчейну створює великі можливості та перспективи.
Наприклад, у реєстрації та обліку майнових угод чи в адмініструванні ПДВ, уточнив він.
«Це може не тлише суттєво скоротити витрати з адміністрування, але й кардинально зменшить можливості для корупції, шахрайства та зловживань у цих сферах», – додав аналітик.
Однак, на його переконання, щодо криптовалют як незалежного від держав, децентралізованого платіжного засобу, то для того, щоб зрозуміти, чому вони не мають майбутнього, потрібно згадати економічну теорію грошей.
«Для того, щоб певний актив став грошима, він має виконувати певні взаємопов'язані функції. Якщо хоча б одна з них не виконується, повноцінне набуття таким активом статусу грошей навряд чи можливо. В економічній теорії зазначається, що гроші мають бути засобом обігу, засобом платежу, мірою вартості, засобом нагромадження», – констатував економіст.
Функції грошей
Він уточнив, що засіб обігу – визнаний усіма членами суспільства актив, який виконує роль посередника між різними видами товарів, а засіб платежу – це спроможність такого активу легко забезпечувати масовий розрахунок за будь-які інші активи.
«Можливість провести разову операцію купівлі-продажу якогось помешкання за біткойни ще не означає, що вони вже є грошима», – підкреслив Кушнірук.
Ще однією надзвичайно важливою функцією, яку виконують гроші, є функція міри вартостей, продовжив фахівець.
«Всі активи перебувають у певному вартісному співвідношенні один до одного. Умовно кажучи, існує певне співвідношення кілограму борошна до кілограму нафти, сталі, масла, вугілля тощо», – додав він.
За його словами, співвідношення цінностей в економіці з часом може мінятися, але між тим воно доволі стале.
«Якщо ж щодня вартість грошей суттєво змінюється в бік знецінення чи здороження, й відповідно, так само хаотично та несподівано змінюється їх співвідношення до різних товарів, тоді наявними грошима користуватися не просто важко, а просто неможливо. Адже жоден продавець товару не розумітиме, скільки йому потрібно вимагати цих грошей за свій товар», – наголосив експерт.
Ще однією функцією грошей є засіб нагромадження, підкреслив економіст.
«Гроші мають зберігати свою цінність протягом значного проміжку часу. Якщо вони швидко знецінюються, тоді їх намагатимуться якомога швидше позбутися та поміняти на якийсь більш стабільний актив», – наголосив він.
Bitcoin: переваги та безперспективність
Очевидно, біткойн не відповідає вищеназваним функціям, зауважив фахівець.
«Одним з аргументів на користь криптовалют є те, що гроші, наявні в світі також не мають власної цінності. Якщо це безготівкові гроші, то їх навіть помацати не можна. Це так. Але довіра до них забезпечується тим, що в межах країни це законний і, як правило, єдиний засіб платежу», – пояснив він.
Держава гарантує, що лише ним можна розрахуватися за будь-які товари в межах країни, лише ним можна сплатити податки, зазначив він.
За його словами, цінність таких валют залежатиме від того, наскільки потужну та ефективну економіку вони обслуговують, наскільки охоче її використовують як засіб нагромадження й наскільки готові використовувати цю валюту для розрахунків між суб'єктами торгових відносин різних країн.
Серед переваг криптовалют називають також можливість проводити анонімні розрахунки. Це натомість відкриває значні можливості для ухилення від сплати податків, фінансування кримінальних операцій та тероризму.
Те, що держави посилюватимуть контроль за криптовалютами й заборонятимуть їх використання як платежу, також пов'язано з тим, що одним із доходів держав є так званий, сеньйораж – дохід, що отримується від емісії грошей.
За його словами, будь-яка економіка зростає в розмірах, в ній якщо навіть дуже помірно, то зростають ціни, тому дедалі більше потрібно грошових коштів, щоб обслуговувати розрахунки в ній. Центральні банки, що емітують гроші, отримують від цього дохід.
«Якщо це готівкові кошти, тоді це різниця між їхнім номіналом та витратами на друкування банкнот чи карбування монет. Якщо йдеться про емісію безготівкових коштів, то дохід пов'язаний із тим, що центральний банк здійснює на платній основі рефінансування комерційних банків чи купує на емітовані ним гроші боргові цінні папери уряду й інколи комерційних установ», – акцентував фахівець.
Потім доходи від цього за мінусом витрат на функціонування центральних банків та створення резервів перераховуються до державних бюджетів, уточнив він.
На його переконання, таким чином, поява альтернативного джерела емісії платіжних засобів призводитиме до втрати державою частини сеньйоражу на користь цього іншого емітента.
«Це навряд чи влаштує будь-яку державу. Тому щойно криптовалюти спробують зайняти скільки-небудь суттєву частину розрахунків у межах країни, це неминуче призведе до намагання держав захистити свою монополію на емісію грошей», – констатував аналітик.
«Отже, використання самої технології блокчейну, безперечно, поширюватиметься, в тому числі в діяльності банківської системи. Але щодо криптовалют, якими ніхто не керує, то це не матиме перспектив. Принаймні доти, доки існують держави», – резюмував Борис Кушнірук.