Останні півроку мирні переговори по Донбасу просуваються вкрай складно. Ряд важливих рішень планомірно блокують представники Росії та її підручні з так званих "ЛНР" і "ДНР".
Найбільш показовий момент – обмін полоненими, про який в Тристоронній контактній групі не можуть домовитися з літа. Але дев'ять осіб у приватному порядку бойовики вирішили передати Віктору Медведчуку.
Всеосяжний режим тиші на Донбасі стартував 27 липня минулого року. Поки це найдовше перемир'я за весь час війни на Сході України. Але бойовики все ж порушують домовленості. За офіційними даними, в результаті обстрілу за цей час загинуло п'ятеро українських військових.
Перемир'я повинно було сприяти прогресу на дипломатичному фронті, у тому числі в роботі Тристоронньої контактної групи (ТКГ). Проте представники Росії використовували, по суті, будь-яку можливість, щоб затягнути переговори і заблокувати прийняття важливих рішень.
Наприклад, їм не сподобалася постанова Верховної ради про проведення місцевих виборів. У результаті політична підгрупа так і не змогла узгодити "дорожню карту" для виконання Мінських угод. Домовленість про відкриття нових КПВВ виконала тільки Україна, а окупанти в ТКГ продовжують сперечатися про місця для розвороту автобусів-шаттлів, які повинні перевозити людей через лінію розмежування.
Восени вдалося домовитися про розведення військ на чотирьох нових ділянках, але воно так і не відбулося. Проте, мабуть, найбільш складне питання – це звільнення і передача утримуваних осіб. Україна подала списки на обмін за чотирма категоріями ще влітку, але у відповідь нічого не отримала. Перед Хрещенням бойовики раптово заявили, що готові передати дев'ять полонених в односторонньому порядку. Але тільки при посередництві народного депутата Віктора Медведчука.
Гібридні переговори
Врегулювання конфлікту на Донбасі проходить на двох майданчиках. Головний – це Нормандський формат. Там лідери держав-учасниць: України, Росії, Німеччини та Франції домовляються про принципові речі. На проміжному рівні їм допомагають політичні радники в рамках окремих консультацій. А ось вже технічна реалізація досягнутих угод лежить на мінській ТКГ.
З моменту останніх переговорів на рівні лідерів "нормандської четвірки" в Парижі пройшло вже більше року. Рішення того саміту, по більшій частині, досі не виконані. При чому навіть в ОБСЄ підтвердили, що не з вини України. Головні досягнення з того часу це обмін полоненими ще у квітні 2020 року і режим припинення вогню, який розпочався влітку. Після цього особливих проривів у мирному процесі не спостерігалося.
Дати новий імпульс переговорам міг би реалістичний план подальших кроків – "дорожня карта". Але Росія представила свідомо нездійсненні пропозиції бойовиків і відмахнулася від "плану Кравчука". Спроби ТКГ знайти компроміс і виробити один загальний документ успіхом поки не увінчалися. Заяви сторін після першої за кілька місяців зустрічі політичних радників "нормандської четвірки" також не вселяють оптимізму.
Голова комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко, який представляє Україну в політичній підгрупі ТКГ, все ж не вважає переговорний процес безнадійним. За його словами, є прогрес з гуманітарних та економічних питань, а також у сфері безпеки.
"Найскладніше ситуація в політичній підгрупі. Минулого року Росія фактично заблокувала процес. Україна постійно показує свою добру волю в плані імплементації Мінських угод та прийняття відповідного законодавства, щоб провести кінець кінцем місцеві вибори", – сказав нардеп.
Камінь спотикання в цих переговорах все так само непорушний. Україна згодна на вибори в ОРДЛО тільки після виведення незаконних збройних формувань і, найголовніше, повернення контролю над своїми східними кордонами. Окупантів же це не влаштовує.
Більш того, представник ОРДЛО в українській делегації, журналіст Сергій Гармаш стверджує, що Росія досі відмовляється визнавати себе учасником конфлікту. Натомість на перші ролі в переговорах висувають людей з окупаційних адміністрацій. Але Україна, за його словами, не може домовлятися з тими, хто реально не приймає рішення.
"Представники так званих "ЛНР" і "ДНР" не зацікавлені у вирішенні конфлікту, тому що тоді вони перестануть бути "міністрами", "повноважними представниками" і так далі. Додалося деструктиву. Переговорний процес намагаються довести до абсурду. Але мене радує, що більш чітко позначається принципова позиція української сторони", – пояснив виданню Гармаш.
Голова української делегації в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук у своїх оцінках ще категоричніший. Він вважає, що з 22 липня 2020 року, коли домовилися про всеосяжний режим тиші, ніяких зрушень або серйозних рішень щодо виконання Мінських угод зроблено не було.
Кравчук зазначив, що Росія і підконтрольні їй "запрошені" з ОРДЛО роблять все, щоб заблокувати мирний процес. Мовляв, політичні моменти, на кшталт постанови про місцеві вибори або "дорожньої карти", штучно прив'язують до розв'язання практичних питань, які могли би вже зараз покращити життя населення непідконтрольних територій.
"Це означає, що Росія і її підлеглі мають намір утримувати ситуацію в поточному стані. Скажу відверто, що у мене немає підстав сподіватися на якісь великі досягнення найближчим часом", – заявив Кравчук.
Він додав, що 22 січня заплановані чергові консультації радників лідерів Нормандського формату. Перший президент впевнений, що вони повинні дати реальну оцінку ситуації і запропонувати нові підходи до "дорожньої карти" – інакше переговорний процес в найближчому майбутньому з місця не зрушиться.
Фактор Медведчука
Одним з головних своїх досягнень за час президентства Володимир Зеленський не один раз називав повернення українських громадян з катівень бойовиків і російських в'язниць. Мабуть, цей меседж зчитали і в Кремлі. Обмін полоненими останнім часом став чи не головним козирем у переговорах по Донбасу. І в цей розклад, судячи з усього, намагаються повернути "джокера".
Перед Хрещенням бойовики так званих "ЛНР" і "ДНР" заявили, що готові в односторонньому порядку повернути на підконтрольну територію кількох полонених. Особливих деталей окупанти не надали, відомо лише, що мова йде про людей, які не брали участі у війні на боці України: жінок, літніх людей і тих, які страждають важкими захворюваннями. Головна умова – їх передадуть тільки при посередництві Віктора Медведчука.
За минулої влади він входив до Тристоронньої контактної групи і курирував питання обміну полоненими. Медведчук – кум Володимира Путіна, за словами тодішнього президента Петра Порошенка, саме президента РФ він представляв на переговорах. Як би те не було, але з приходом до влади Володимира Зеленського від "послуг" Медведчука вирішили відмовитися.
Проте вже в статусі народного депутата він не залишає спроб виступити посередником між Кремлем і Банковою по ряду питань. Так Медведчук кілька разів літав до Москви на газові переговори, на які, за офіційною інформацією, його ніхто не уповноважував.
Нещодавно нардеп повідомив, що харківська компанія готова почати виробництво російської вакцини від COVID-19 "Супутник V" і звернулася із заявкою на реєстрацію у МОЗ України. Тепер же з'явилася історія з передачею полонених в обхід ТКГ і відпрацьованої за шість років процедури. Примітно, що сам Медведчук публічно заяви бойовиків з цього приводу не коментує.
Водночас його однопартієць, голова молодіжного крила "Опозиційної платформи - За життя" Артем Марчевський написав, що для Медведчука питання повернення полонених – це "громадянський обов'язок". Мовляв, він продовжує вести переговори і "домагається результату", що швидше за все не подобається владі.
"Медведчуку можуть передати громадян України, яких утримують в ОРДЛО. Я ставлю питання: Медведчук – це держава? Якщо у нього є своя територія в Україні або власна дача, він може туди забирати кого завгодно. Але що стосується обміну людьми – не потрібно спекулювати на людському горі", – сказав виданню керівник української делегації на мінських переговорах Леонід Кравчук.
Голова комітету Верховної ради Олександр Мережко уточнив, що у Медведчука є тільки один варіант, як потрапити в Тристоронню контактну групу – якщо Росія включить його у свою делегацію і офіційно підтвердить його повноваження. Нардеп додав, що команда Зеленського навіть теоретично не розглядає можливість залучити його до переговорів в рамках ТКГ.
"Думаю, що з посиленням позиції Росії і розумінням того, що домовитися з Путіним не вдасться, позиція української влади щодо Медведчука стане жорсткішою. Тому що раніше ми сильно на щось закривали очі в надії не дратувати Путіна і щось отримати за це – той же обмін або мирне врегулювання", – заявив представник ОРДЛО Сергій Гармаш.
Опитані виданням учасники мінських переговорів називають цю ситуацію провокацією і стверджують, що Україна на неї не поведеться. Росію звинувачують у зневазі до домовленостей "нормандської четвірки". В українській делегації ТКГ попередили, що звільненим доведеться пройти обсервацію і повну перевірку спецслужб – адже досі невідомо чи входять ці люди в верифіковані списки на обмін.
* * *
У цій ситуації очікувати істотного прориву в переговорах, у тому числі з обміну полоненими, очевидно, не доводиться. Росія продовжує "грати в довгу" і, схоже, не збирається відмовлятися від дестабілізації ситуації в Україні, щоб хоч так зберігати свій вплив. З іншого боку і українська влада, судячи з усього, вже зрозуміла, що її доброї волі недостатньо для успіху в мирному процесі.
Залишаються надії на те, що складна економічна ситуація в РФ, посилена санкційним режимом, спонукає Кремль йти на поступки. В українському політикумі вважають, що прихід до влади в США адміністрації Джо Байдена прискорить розвиток подій. Але, за словами Мережко, до раціонального завершення конфлікту не готовий насамперед особисто президент Росії.
"Поки президентом є Путін, цю проблему вирішити буде складно. Він вже асоціює себе з певною політикою щодо Донбасу і Криму. Окупований Донбас він використовує в якості важеля тиску на Україну, чи погодиться він його випустити з рук – це велике питання", – резюмував нардеп.
ВЛАДИСЛАВ КРАСІНСЬКИЙ, РБК-Україна