Насправді не йдеться про якесь повернення до ядерного статусу України
Україна може поставити під сумнів рішення Будапештського меморандуму та визнати документ неробочим. Таку різку заяву 20 лютого зробив президент Володимир Зеленський, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки.
Чи означає це, що країна готова буде повернути собі ядерну валізку, чи гарант таким чином просто вибиває для України нові та дієві гарантії безпеки, розбирався "Апостроф".
Ні червоної кнопки, ні безпеки
Виступ Володимира Зеленського на Мюнхенській конференції схвально сприйняли в Україні навіть системні критики президента. Так жорстко і прямо з Європою, певно, не говорив жоден український лідер.
Одна з найрізкіших заяв Зеленського стосувалася Будапештського меморандуму – міжнародної угоди, датованої 1994 роком, яка гарантувала Україні безпеку та територіальну цілісність в обмін на відмову від ядерної зброї.
Підписанти меморандуму – США, Великобританія та Росія. Ці країни гарантували Україні безпеку від них самих: що жодна їхня зброя не використовуватиметься проти України, в тому числі і ядерна, а також відмовилися від заходів економічного тиску на нашу країну.
Але, як показала російська агресія, гарантії безпеки в рамках Будапештського меморандуму не спрацювали.
"За відмову від третього ядерного потенціалу у світі Україна отримала гарантії безпеки. Тої зброї у нас немає. Безпеки у нас також немає. Немає і частини території нашої держави", - зазначив Зеленський.
Проте, за словами президента, Україна має право вимагати від світу гарантій безпеки.
"З 2014 року Україна тричі намагалася скликати консультації держав – гарантів Будапештського меморандуму. Тричі безуспішно. Сьогодні Україна зробить це вчетверте. Я як президент – вперше. Але й Україна, і я робимо це востаннє. Я ініціюю проведення консультацій у рамках Будапештського меморандуму. Скликати їх доручено міністру закордонних справ. Якщо вони знову не відбудуться або за їхніми результатами не буде гарантій безпеки для нашої держави, Україна матиме повне право вважати, що Будапештський меморандум не працює і всі пакетні рішення 1994 року поставлені під сумнів", - наголосив Зеленський.
А інакше... нічого
З одного боку, риторика президента справді жорстка, але з іншого, це схоже на спробу поставити ультиматум, у разі невиконання якого не станеться нічого.
По-перше, якщо звернутися до сухого тексту документа, то очевидно, що жодних реальних гарантій безпеки Будапештський меморандум не дає і ніколи не давав.
У документі сказано, що якщо Україна стане жертвою акту агресії, країни-підписанти "добиватимуться негайних дій" з боку Ради безпеки ООН. Які саме це мають бути дії – невідомо.
Також у тексті меморандуму зазначається, що США, Великобританія та Росія "проводитимуть консультації" якщо виникнуть питання щодо їх зобов'язань. Тобто, не зобов'язані проводити, а "проводитимуть". А можуть і не проводити… Та й незрозуміло, а що саме має стати результатом таких зобов'язань: постачання зброї в Україну. чи "глибокого занепокоєння" буде цілком достатньо.
Примітний факт: ще 2010 року український парламент звертався до країн-підписантів меморандуму з проханням оновити гарантії безпеки та надати конкретний інструментарій захисту. І звертався парламент VI скликання, у якому більшість мандатів мала "Партію регіонів". Підсумок цього звернення відомий: жодних гарантій безпеки ми не отримали.
По-друге, після анексії Криму, окупації частини Донбасу, незаконного обмеження мореплавства в Чорному та Азовському морях, стало зрозуміло, як Росія ставиться до міжнародного права. Тим більше, керівник російського МЗС Сергій Лавров уже давно позначив позицію РФ щодо своїх зобов'язань по Будапештському меморандуму: якщо Росія не застосовує на території України ядерної зброї, то свої зобов'язання вона виконує.
Лавров, звичайно, бреше: документ зобов'язує країни-підписанти не застосовувати жодної зброї проти України, а не лише ядерної. Але це зайва ілюстрація того, що Будапештський меморандум мертвий, і Росія точно не зацікавлена в тому, щоб його реанімувати.
Більше того, у тексті документа є цікавий 5-й пункт. Країни-підписанти зобов'язуються не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їх території чи їх підопічні території, чи їхніх союзників. У контексті можливого визнання РФ так званих, "ДНР" та "ЛНР", напад українських "карателів" на союзні Росії "республіки" на Донбасі, знімає з РФ будь-які зобов'язання.
Та й сенс збирати консультації у Будапештському форматі, якщо подібні консультації і так ведуться світовими лідерами з Росією чи не щодня, а ситуація на Донбасі тільки розжарюється.
Тому цілком очевидно, що Зеленський вчетверте збирає консультації лише для того, щоб РФ вкотре від них відмовилася і це було зафіксовано.
Припустимо, так і станеться. І що тоді? Президент каже: це означатиме, що Україна визнає документ неробочим, а його рішення будуть поставлені під сумнів. Єдине українське зобов'язання щодо меморандуму – нерозповсюдження ядерної зброї (втім, основні гарантії ми давали 1992 року, підписавши Лісабонський протокол). У будь-якому випадку, в соцмережах запитують: якщо країна відмовиться від свого зобов'язання, "піддавши сумніву" рішення документа, це означає, що ми готові озброїтися ядерними боєголовками? Дуже навряд. Тоді як ми можемо тиснути на Захід, а тим більше, шантажувати?
Що задумав Зеленський
Проте, за словами аналітика Українського інституту майбутнього Ігара Тишкевича, сенс заяв Зеленського не в шантажі, адже повернення України до статусу ядерної держави вкрай малоймовірне. І мова навіть не про вихід України з Будапештського меморандуму.
"Йдеться про те, що під сумнів поставлена сама практика укладати договори, в яких нібито щось обіцяється без реальних зобов'язань, - пояснює "Апострофу" Тишкевич. – Зеленський апелює до єдиної норми прямої дії – скликання консультацій. Якщо підписанти не йдуть навіть на це, то документ мертвий. Такий підхід важливий, оскільки це удар не конкретно по документу. Це питання більш глобальної договірної бази і з ЄС та зі США, коли в міжнародних договорах дуже багато говориться в преамбулі про цінності, але дуже мало і розпливчасто про зобов'язання сторін".
Архітектура світової безпеки в рамках міжнародних договорів ставиться Зеленським під сумнів у дуже вдалий момент.
"Заяву Зеленського варто розглядати в контексті часу та місця. Зараз йдуть переговори щодо ядерної угоди з Іраном. У результатах цих переговорів дуже зацікавлені США, ЄС, Росія та Китай. І тепер уявіть, якщо на тлі цих переговорів ядерні держави визнають, що підписаний ними аналогічний договір з Україною не вартий і паперу, на якому він надрукований. У такому разі переговори з Іраном будуть дуже ускладнені. Це дуже болючий укол для європейських та американських політиків. Вони не можуть сказати "ну й добре". Але й повністю перейти від цінностей до дій теж не можуть, а точніше не хочуть, тому що це зайві витрати... Відповідно, зараз м'яч на їхньому боці... І на цьому фоні тиснути на Україну або звинувачувати її в тому, що вона робить щось неправильно, вже не можна, адже Україна апелює до документів, які підписали самі лідери держав".
Eтім, як вважає доцент Інституту міжнародних відносин КНУ Микола Капітоненко, жодних нових гарантій безпеки від Заходу ні в рамках Будапешта, ні в рамках інших переговорних форматів Україна не отримає.
"Зеленський це робить, тому що від нього на це чекає аудиторія всередині країни. Він це відчуває і розуміє, що є запит на рішучу позицію, де ми покладемо відповідальність за нашу безпеку на Захід і спробуємо вийти з цього нескінченного кола розмов, що двері НАТО відчинені. Зеленський це нарешті зрозумів, тому завів розмову про інші формати безпеки, якщо нас у НАТО не беруть, то як тоді інакше Захід може гарантувати безпеку України?, - зазначає Капітоненко, коментуючи ситуацію "Апострофу" - Але я думаю, що нашу безпеку ніхто і ніяк не захоче гарантувати. Ми знаходимось в надто вразливому стані, надто багато ризиків. Тому з якого б боку ми не підходили, ввічливу відмову ми зустрічатимемо в будь-якому разі і жодного механізму безпеки спеціально для нас винаходити на Заході не будуть, жодного іншого трактування Будапештського меморандуму ми теж не почуємо. Покласти відповідальність на Великобританію та США у нас теж не вийде, тому що вони вважають, що виконали свої зобов'язання щодо меморандуму".
А ось формальна відмова України навіть від "паперових" гарантій Будапешта, навпаки, може зіграти злий жарт із системою безпеки країни.
"За умовами меморандуму ми приєднувалися до договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без'ядерна держава. Ну вийдемо ми з меморандуму, і що це буде означати? Що ми виходимо з договору про нерозповсюдження ядерної зброї? Але цей договір сам собою створює гарантії для без'ядерних держав про те, що ядерні країни на них нападати не будуть. Якщо ми вийдемо, то опинимося ще в більш небезпечному становищі", - резюмував Микола Капітоненко.
Навколо "Будапешта"
Зробивши акцент на останній перевірці Будапештського меморандуму на його дієвість, і, очевидно, вже розуміючи результат цієї спроби, Зеленський також запропонував скликати саміт держав – постійних членів Ради безпеки ООН за участю Туреччини та Німеччини з метою дозволу викликів безпеки в Європі та напрацювання нових, дієвих гарантій безпеки для України. Найімовірніше, результат цієї ініціативи дуже нагадуватиме повернення до теми Будапешта. Однак пропонуючи такий крок, Зеленський ще раз нагадав, що поки що ми не є членами оборонного Альянсу і, фактично, знаходимося в сірій зоні – у вакуумі безпеки, нам потрібні дієві інструменти, які допоможуть Україні тут і зараз.
"Потрібно створити Фонд стійкості та відновлення нашої держави та програму ленд-лізу, надати Україні нове озброєння, техніку, обладнання для нашої армії, виробити ефективний пакет превентивних санкцій для стримування російської агресії", - заявив Зеленський.
А ось чи зважаться США на повноцінне повторення ленд-лізу часів Другої світової (а відповідні законопроекти вже зареєстровані у Конгресі), створення фінансової "подушки безпеки" для України - стане ясно вже дуже скоро. Головне, щоб заявка на суб'єктність була почута, адже поки що Україна здебільшого - лише "м'ячик" у внутрішньополітичних іграх наших партнерів.