У недавньому звіті, складеному Офісом директора національної розвідки США, йдеться про те, що Китай постачає Росії технології та обладнання, які відіграють дедалі важливішу роль у військових зусиллях Москви проти України. Документ не секретний, і спирається в основному на дані з відкритих джерел, а також на повідомлення західної преси. Водночас документ також включає оцінку розвідувальної спільноти США, згідно з якою Китай "стає все більш важливою опорою для Росії у її військових зусиллях".
Чому ні про яке "партнерство" Пекіна та Москви, насправді не йдеться, пише глава Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, в колонці для "Апострофа".
З матеріалів Комітету з розвідки Палати представників випливає, що станом на березень Китай поставив у РФ безпілотники та їх компоненти на суму понад 12 мільйонів доларів. Такі дані були отримані зі "стороннього аналізу" інформації, наданої російською митницею.
Китайські державні оборонні компанії також постачали російським державним оборонним компаніям, які перебувають під санкціями, іншу техніку подвійного призначення, яку російські військові використовують у своїх операціях проти України, йдеться у доповіді, у тому числі "навігаційне обладнання, техніку постановки перешкод та реактивні частини для винищувачів".
Ключовий момент - саме масштаби китайської "допомоги", а також наскільки офіційний Пекін залучений до процесу. Поки що інформація в різних джерелах, у тому числі в західній пресі, на яку посилається американська розвідка, відрізняється.
У матеріалах видання Politico повідомляється, що Пекін за 17 місяців війни постачав росіянам, у тому числі, бронежилети, тепловізійні оптичні приціли та БПЛА. У поточному році, як з'ясували журналісти, РФ завезла з КНР дронів на суму понад 100 млн доларів. Серед компаній, помічених у постачанні амуніції, було помічено фірму Shanghai H Win, керівництво якої не змогло пояснити журналістам, як їхні товари опинилися у росіян.
До останнього моменту, як тільки ставало відомо, що якісь кампанії постачають до РФ комплектуючі (наприклад, для бронежилетів), то відвантаження припинялися, щоб зайвий раз не переходити певних "червоних ліній" у відносинах з Вашингтоном. Якщо постачання мали місце, то в такому разі в Пекіні вирішили ці лінії трохи посунути. Чому?
Відповідь на це питання можна знайти в наступному пункті звіту американської розвідки, в якому йдеться про те, що експорт напівпровідників з Китаю до Росії значно зріс із 2021 року. Незважаючи на жорсткі західні санкції та експортний контроль, напівпровідники американського виробництва чи під американськими брендами на сотні мільйонів доларів поставляються до Росії.
І цей пункт слід розглядати крізь призму геополітичного протистояння Вашингтона та Пекіна. США та Піднебесна схлюпнулися у технологічному протистоянні за цифрове майбутнє планети. Впровадження систем штучного інтелекту, створення та розвиток нової технологічної економіки (New Tech Economy) неможливе без інновацій у сфері розробки комп'ютерних чіпів та мікропроцесорної техніки загалом. Днями стало відомо, що президент Джо Байден підпише указ, який обмежуватиме американські інвестиції в технології в Китаї.
Документ щодо сфер розробки комп'ютерних процесорів, штучного інтелекту та квантових обчислень набуде чинності на початку наступного року. Причому це далеко не перше рішення Білого дому такого роду. Саме кремлівська агресія проти України показала, що у XXI столітті технологічна міць є одним із стовпів геополітичної могутності, а не просто розміри території та чисельність армії. Сталінське питання "а скільки дивізій у Папи Римського?" вже не таке актуальне. Йде американсько-китайська гонка технологій, у якій російський чинник – лише тло для протистояння.
Звіт американської розвідки також зазначає, що китайські фірми, ймовірно, допомагають Москві ухилятися від санкцій, але масштаби цієї допомоги важко визначити. Розвідувальна спільнота не може впевнено сказати, чи навмисно Пекін заважає проводити перевірки експортного контролювсередині Китаю. У документі йдеться про те, що Китай став ще важливішим економічним партнером для Росії після її вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
Йдеться про офіційний документ американського уряду, тому в тексті фігурує слово "партнер", хоча насправді Москва – клієнт Пекіна, залежність від якого у росіян зростає з кожним місяцем. Сумнівно, що режим Кім Чен Ына наважився б прийняти Сергія Шойгу у Пхеньяні, куди він приїхав випрошувати боєприпаси. "Золота акція", яка контролює ключові рішення Пхеньяну, знаходиться в руках Пекіна. Візит Шойгу до КНДР показав, що РФ остаточно скотилася на рівень "пересічного" китайського сателіту, роль якого бути сировинним придатком та геостратегічною "торпедою".
Можливо, Пекін хоче отримати від Москви продовження "зернової угоди", розрив якої невигідний Піднебесній. Операція по зерну має значення для Пекіна, але вона не в центрі стратегічних інтересів Піднебесної, які повністю обертаються навколо конкуренції зі США.
Між рядками розвідувального звіту читалося, наскільки Піднебесна ефективно "юзає" свого клієнта, використовуючи РФ як один із факторів у пік США, паралельно вирішуючи власні економічні завдання. Як приклад, навесні стало відомо, що Владивосток перетворили на де-факто внутрішній порт Китаю, який поряд з іншими логістичними маршрутами вмонтований у торгово-транспортну систему Китаю.
На початку відкритого вторгнення росіян в Україну джерела CNN в американському уряді повідомляли, що Китай мав намір постачати росіянам озброєння для використання проти ЗСУ, але, бачачи, як "друга армія світу" провалила всі попередні плани, від такого рішення відмовилися. Зараз Китай декларує формальний нейтралітет, але й уникає публічної критики дій Москви. Піднебесній не потрібна перемога Кремля, але й швидка поразка росіян китайському керівництву не цікава, оскільки втрачається зручний клієнт. Володимир Путін, у квітні зустрічаючись з міністром оборони КНР Лі Шанфу, заявив про "безмежне" військове партнерство, а в результаті отримав обмежене військове "партнерство" з КНДР.