У прогнозі беруться часові рамки – мінімум два роки
Український підприємець і громадський діяч Валерій Пекар, проаналізувавши події на фронті, дав свій прогноз, чого можна очікувати від розвитку бойових дій і що чекає на Україну в майбутньому.
Джерело: публікація Валерія Пекара у Facebook.
Подробиці: За словами Пекара, потрібно хоча б у загальних рисах розуміти можливі сценарії майбутнього, принаймні для бізнесу, щоб планувати свою діяльність. У прогнозі беруться часові рамки – мінімум два роки, щоб врахувати наслідки виборів у ключових країнах.
Три основні сценарії для України
Продовження війни на виснаження
Найгірший сценарій: зміна влади в країнах Заходу призведе до зменшення підтримки до рівня, коли Україна не зможе продовжувати війну і буде змушена вести переговори про мир на умовах Росії. Навіть якщо політична підтримка збережеться на нинішньому рівні, кількість точок напруження у світі зростатиме, відволікаючи від України, і спроможність Заходу надавати зброю почне вичерпуватися, а переводити американську чи європейську економіку на військові рейки ніхто не буде (Україна в будь-якому разі сама не спроможна забезпечити себе сучасною зброєю, хоча має робити всі можливі кроки в цьому напрямку).
Заморожування війни
Цей сценарій дає Заходу вихід із нинішньої пастки "поразка, перемога й затягування однаково неприйнятні". В цьому сценарії союзники залишають підтримку України приблизно на нинішньому рівні, щоб не допустити поразки України й не завдати поразки росії. Констатуючи неможливість досягти успіхів, західні союзники схиляють Україну до переговорів про заморожування конфлікту, водночас сильно тиснучи на путіна (сьогодні йому вибори не потрібні, бо ставка зроблена на перший сценарій, але чимало факторів можуть змінити ситуацію).
Ініціатором переговорів стане або Байден навесні чи влітку 2024 (йому треба виглядати на виборах переможцем або принаймні миротворцем), або вже переможець американських виборів навесні 2025. Після підписання мирної угоди обидві сторони (Україна за допомогою Заходу, Росія за допомогою Китаю) починають інтенсивно готуватися до наступної війни, яка станеться за 5 років (мінімум 3, максимум 7).
Оскільки мирна угода веде до зняття воєнного стану, проводяться демократичні вибори, на яких перемагають нові обличчя, що уособлюють курс на всебічну модернізацію, в той час як Зеленський асоціюється з поразкою і сходить з політичної сцени (відмова від проведення демократичних виборів у мирний час матиме для нього ще гірші наслідки). За час підготовки росія має шанси вивчити помилки 2022 року, а Україна має шанси суттєво модернізуватися.
В кращому варіанті цього сценарію Україна настільки добре модернізується, що росія остерігається напасти. В гіршому варіанті Україна готується слабко, і друге вторгнення призводить до повної поразки та встановлення проросійського режиму (див. першу та другу чеченські війни).
Перемога
Україні вдається переконати союзників, що поразка росії є прийнятним сценарієм (і навіть бажаним). Допомога різко зростає до рівня, який дозволяє успішно провести весняно-літній контрнаступ, звільнити Південь і Крим, значно скоротити лінію фронту, заморозити окуповану частину Сходу до кращих часів і в такому форматі вийти на переговори на українських умовах.
Після підписання миру Україна вступає в НАТО й отримує великі гроші на відновлення й модернізацію економіки. Переможна Україна привертає увагу світу в різних аспектах. Безпекова ситуація сприятлива для економічного зростання, розблоковані моря відкриті для експорту. Зеленський легко виграє демократичні вибори як переможець у війні. Тим часом російська поразка призводить до накопичення факторів, які ведуть до політичних змін, як це бувало завжди в її історії після воєнних поразок. Ці зміни (у м’якому форматі рефедералізації чи у більш ймовірному жорсткому форматі деколонізації) унеможливлюють наступну російську агресію.