Приїзд генсека Альянсу стосувався підтримки України, проте не обійшлося без невтішних новин для Києва
У понеділок, 29 квітня, до Києва несподівано приїхав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Що означає цей неоголошений візит та чого очікувати надалі у відносинах України з Альянсом, ексклюзивно для "Апострофа" проаналізував доктор історичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Предметна розмова
Як ми пам'ятаємо, 26 квітня відбулося чергове засідання Рамштайну. Це була вже друга річниця цього формату взаємодії України і НАТО. Також маємо на увазі, що Рамштайн – набагато ширший формат, ніж НАТО – це майже 50 країн світу. Також треба мати на увазі, що в липні готується у Вашингтоні ювілейний саміт Північно-Атлантичного альянсу – виповнюється 75 років НАТО.
Відповідно Альянс готується до пошуків компромісів з Україною стосовно можливості розширити співпрацю. В тому числі і в політичній сфері, але без офіційного запрошення до НАТО. Оскільки сьогодні, на превеликий жаль, навіть США та Республіка Німеччина поки що не готові офіційно запросити Україну в Альянс. Але як ми бачимо, це зовсім не означає, що НАТО відмовляється від співпраці з Україною.
Навпаки, зважаючи на ту напругу, яка існує сьогодні в Європі, Північно-Атлантичний альянс цю співпрацю розширює. І, зокрема, працює в цьому напрямку і Столтенберг, який, скоріше за все, в липні таки залишить посаду генерального секретаря НАТО. Зараз розглядаються різні кандидатури, але він зробив безумовно дуже великий внесок у зміцнення обороноспроможності України.
Зараз Столтенберг, зокрема, заклопотаний посиленням європейського флангу НАТО, посиленням внеску країн Європейського Союзу, які є членами НАТО, до спільної безпеки і оборони. І, зокрема, ті можливості, які Сполучені Штати надали Україні, виділивши нарешті допомогу, мають бути підсилені допомогою з боку Європейського Союзу.
Тому розмова зі Столтенбергом в Києві є предметною. Вона стосується всіх тих важливих видів зброї, які дають можливість Україні утримувати фронт.
Столтенберг як медіатор
Ми пам'ятаємо, що Столтенберга попросили залишитися на цій посаді ще у 2022 році, хоча він вже збирався йти, але тоді погодити спільну кандидатуру нового генерального секретаря не вдалося.
Столтенберг цю посаду обіймає третій рік масштабної російсько-української війни і виконує свої функції на досить якісному рівні. Хоча офіційно допомога не йде під прапором НАТО, а це головним чином допомога двостороння, українсько-німецька або українсько-польська, або українсько-французька, або українсько-британська.
НАТО безпосередньо під своїм прапором цю допомогу не надає, але зрозуміло, що оскільки кожна з країн, яка надає допомогу Україні у двосторонньому форматі, є членом НАТО, то так чи інакше така координація присутня, і генеральний секретар НАТО функцію медіатора безумовно виконує.
Новий фонд
Генсек НАТО Єнс Столтенберг під час свого візиту до Києва ініціював створення спеціального Фонду фінансової підтримки української оборони обсягом 100 млрд євро.
Ця ідея була висловлена ще на етапі, коли в Сполучених Штатах тривали дебати про надання допомоги Україні, фактично ще декілька місяців тому.
Ну і треба мати на увазі, що тут мова йде також про ініціативу країн Балтії. Тобто Литва, Латвія, Естонія ініціювали, аби кожна країна-член НАТО 1% військових видатків направляла Україні. Тобто, хоча ці видатки збільшуються, але поки що не всі країни НАТО таке рішення ухвалили.
Можна очікувати, що можливо в липні на Вашингтонському саміті НАТО мова йтиме і про матеріальне наповнення оборонного фонду для України. Коли буде офіційно ухвалено рішення про збільшення військових видатків країн-членів НАТО принаймні до 2% головного внутрішнього продукту. Це проєкт, який поступово наповнюється країнами, які до нього долучаються, але поки що ми фізично цих грошей не маємо.