Після загибелі іранського президента Ібрагіма Раїсі ця країна теоретично може піти на покращення відносин із Європою, а на відносинах із РФ ця історія не позначиться. Все залежить від того, кого допустять до дострокових президентських виборів.
Про це РБК-Україна розповів аналітик "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса.
Вчорашнє падіння вертольота, в якому летів президент Ірану Ібрагім Раїсі та низка топ-чиновників – класичний "чорний лебідь" у світовій політиці. З перших годин після падіння вертольота, коли навіть не було ясно, чи залишився Раїсі в живих, почали з'являтися численні конспірологічні версії, поряд з різкими прогнозами про те, що країна може тепер серйозно змінити курс.
Втім, Ілія Куса у розмові з РБК-Україна дає дуже обережні оцінки. Зокрема, він не вірить, що зміна президента країни призведе до якихось змін у відносинах між Тегераном та Москвою – а для України це одне з найголовніших питань у всій цій історії. Далі – пряма мова Ілії Куси.
Про вибори нового президента
Вибори будуть стресовою подією, вони можуть тригернути якісь протести. Все залежатиме від того, як вони пройдуть, у якій атмосфері, які будуть кандидати, чи допустять поміркованих кандидатів, чи все буде як у 2021 році. Але фундаментально я поки що нічого не бачу, жодних змін. Загалом постать президента в Ірані не є основною.
Про можливих наступників Раїсі
На даний момент у консервативному таборі, якщо буде прийнято елітами рішення продовжувати курс вибору консервативного президента, це або спікер парламенту нинішній Мохаммад-Багер Галібаф, або мер Тегерана Аліреза Закані, або син Хаменеї. Якщо брати поміркований табір, то там є колишній речник парламенту Алі Ларіджані, колишній міністр закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф. Вони важкоатлети у своїй практиці, мають популярність, впізнаваність, досвід та всі характеристики, які підходять для участі у виборах.
Про можливість зближення Ірану із Заходом
Теоретично можливо. Помірковані реформатори завжди виступали за зближення із Заходом, за діалог із Заходом, за повернення до ядерної угоди, за те, щоб шукати шляхи нормалізації відносин із країнами ЄС та НАТО.
Це може означати, що Іран спробує вести більш збалансовану політику і, наприклад, не наближатися з Росією надалі. Але це все поки теоретично, це перспективи, багато залежатиме від того, яким буде президент, наскільки він буде самостійним у деяких питаннях. Це більше про сигнал, якщо виберуть поміркованого реформатора.
Хоча б із Європою можуть нормалізуватися стосунки, бо зі США та Ізраїлем все складніше. Для нас це позитив у будь-якому разі, тому що в наших інтересах деескалація ситуації з Іраном та на Близькому Сході. Краще, якби ухвалили мудре рішення та спробували б збалансувати політичну систему в Ірані. Але я поки що не знаю, не можу сказати, що це дуже ймовірний варіант.
Про відносини Ірану та Росії
Від президента Ірану це не залежало. Ібрагім Раїсі, на мій погляд, не був ключовою фігурою, яка просувала зближення з Росією. Плюс їхнє ситуативне партнерство більше залежить від міжнародної обстановки, в якій воно сформувалося. Не можна сказати, що якби не Раїсі, то не було б цього. Я впевнений, що неважливо, хто був би президентом, це все одно сталося б. Тому, я думаю, на російському напрямі нічого не зміниться.
Про версії катастрофи
Як тільки все трапилося, було багато вкидів. Причому наративи вкидалися суперечливі, і про азербайджанський слід, і про ізраїльський, і про американський, і про внутрішній.
Поки що нічого не підтверджується. Я особисто поки не бачу чогось, що говорило б про те, що це була б диверсія. В Ірані дуже обережно підійшли до теми, вони не розгойдують. Треба кілька днів треба поспостерігати, чи будуть вони розкачувати якийсь один меседж.
Нагадаємо, авивкатастрофа, в якій загинув президент Ірану Ібрагім Раїсі, трапилася вчора, 19 травня, на півночі країни.