З 1 грудня в Україні діятиме новий порядок бронювання військовозобов’язаних.
У чому суть змін та як нововведення позначиться на мобілізації, розбирався “Апостроф”.
15 листопада Кабмін завершив аудит підприємств, установ і організацій, визнаних критично важливими. За його результатами, 95% таких підприємств зберегли цей статус. Решта втратила статус критично важливих, а працівники цих підприємств розброньовані. Серед порушень під час аудиту були такі:
різке та необґрунтоване зниження зарплати працівникам після отримання підприємством статусу критично важливого;
використання різних моделей для понаднормового збільшення чисельності заброньованих;
включення підприємств до переліку критично важливих, які по суті не є критичними для економіки.
Зрештою, в уряді вирішили оновити правила бронювання з 1 грудня. Критерії для визначення підприємства критично важливим зберігаються, водночас галузеві та регіональні критерії критичності мають бути погоджені з Міністерством оборони та Міністерством економіки. Проте для приватних підприємств з 1 грудня додаються нові умови.
“Для приватного сектору зарплатний критерій та відсутність боргів перед бюджетом — тепер обов’язкові пункти для бронювання працівників. Зокрема, нарахована середня зарплата у підприємстві й у заброньованого працівника повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат”, - написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Тобто після 1 грудня приватний бізнес зможе забронювати тих працівників, які в білу отримують від 20 тис. грн зарплати і якщо нарахована середня зарплата у підприємстві за останній календарний квартал не менше 20 тис. грн.
Прем’єр також уточнив, що для тих, хто вже має відстрочки, до 28 лютого 2025-го діятиме перехідний період. До цього часу усі критично важливі підприємства повинні підтвердити свій статус відповідно до нових критеріїв.
Ще одне нововведення - з наступного місяця бронювання військовозобов’язаних відбуватиметься через портал “Дія”. Це спростить процедуру бронювання. «Підприємство, установа чи організація мають бути включені Мінекономіки до Єдиного переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов’язаних. З дотриманням цієї умови, роботодавець засобами Порталу Дія має сформувати списки військовозобов’язаних працівників, які пропонуються до бронювання, та накласти електронний цифровий підпис. Після цього вказані списки автоматично будуть направлені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. У подальшому, якщо дотримані всі вимоги щодо працівника та ним не вчинено порушення військового обліку, то відстрочка формується автоматично протягом 72 годин», - пояснив виданню керуючий партнер Evrika Law Андрій Шабельніков.
Уряд також посилив систему контролю за бронюванням. “Усі рішення щодо визначення підприємств критичними обов’язково моніторитимуться з можливістю анулювання бронювання. Така опція буде передбачена у “Дії”. Щомісячно відбуватиметься моніторинг відповідності підприємств встановленим вимогам щодо середньої зарплати на підприємстві, рівня сплати податків та кількості військовозобов’язаних. Якщо буде встановлено, що підприємство не відповідає вимогам — на нього буде сформовано запит для надання пояснень. У разі негативного результату моніторингу підприємство буде позбавлене статусу критичного”, - зауважили в Мінекономіки.
Як зміни позначаться на мобілізації
“Те, що запропоновано урядом і вступає з 1 грудня в дію, це просто додавання ще одного критерію до вже існуючих для визначення критичних підприємств. Принциповий момент - зміна місця визначення критичності. До 1 грудня критичність визначалась у тому числі й місцевими військовими адміністраціями. Зараз вона визначатиметься виключно Мінекономіки за погодженням з Генштабом. Тобто критерії стали набагато жорсткіші”, - прокоментував “Апострофу” економіст Олег Пендзин.
На його думку, суттєво ситуація із бронюванням не зміниться. “Дуже багато є підприємств, які дають своїм людять 10 - 12 тис. грн, а решту в конверті. Тому введення цього додаткового критерію [про 20 тис. грн] нічого принципового для бізнесу не змінить, - каже економіст. - Утім, бронювання можуть не отримати ті, хто спеціально створював на регіональному рівні підприємства, які через певні оборудки потрапляли в перелік критично важливих, якими не є, виключно для того, щоб бронювати тих хлопчиків, які за це заплатили гроші”.
На думку голови підкомітету комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки ВРУ Олександра Федієнка, зміни “позитивно вплинуть на мобілізацію”. “Більша частина підприємств, особливо ми кажемо про інноваційні підприємства, не зможуть виконати, звісно, ці умови. І, звісно, мобілізація буде збільшуватись”, - сказав він “Апострофу”.
Економічне бронювання стартувало чи на стопі?
Тривалий час у владних кабінетах обговорювали запровадження механізму економічного бронювання, тобто введення фінансових критерії для надання відстрочки від мобілізації. Депутатами висувалися різні ідеї - сплата підприємством підвищеного військового збору у 20 000 гривень на місяць за працівника, бронювання за критерієм зарплати у понад 35 тисяч гривень, поєднання бронювання за критерієм зарплати та підвищеного військового збору. Проте ці законопроєкти не дійшли до сесійної зали.
“Даний інструмент викликає величезний негатив серед українського суспільства. Щоб не створювати додаткового напруження… щоб забезпечувати єдність та національну підтримку серед суспільства, коли складна ситуація на фронті, додаткових моментів було прийнято не вводити”, - сказав нардеп Богдан Кицак.
Проте в оборонному комітеті вважають, що нововведення і є певним компромісом із бізнесом. “Те, що зараз прийняв Кабмін, де основні критерії - мінімальна зарплата 20 тис. грн, середня зарплата по підприємству. На мій погляд, це елемент економічного бронювання, про який чомусь не кажуть”, - зауважив нардеп Федієнко.
У Комітеті Ради з питань економічного розвитку переконані, що уряд таки почав впроваджувати певні елементи економічного бронювання. “Те, що йде еволюція інструменту бронювання, - це позитивно. Ми маємо підігнати цей інструмент під реалії, які є зараз. Хотілось би, щоб динаміка була більшою, але факт, що робота в цьому напрямку продовжується, це добре, - каже “Апострофу” голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку ВРУ Дмитро Наталуха. - На комітеті ми переважно обговорюємо це з урядом, яким чином їм допомогти зробити цю систему більш ефективною, прозорою”.