Чому наразі спостерігається гальмування постачань зброї та снарядів від партнерів та коли процес увійде в стабілізаційну колію, з’ясовував Фокус.
Володимир Зеленський заявляє про необхідність пришвидшення постачання зброї та снарядів від партнерів: "Потрібне пришвидшення. Ми дуже просимо. У війни немає відпусток. Потрібні рішення, потрібна вчасна логістика оголошених пакетів. Особливо я звертаюсь зараз до Сполучених Штатів, до Великої Британії, до Франції".
Між тим президент не став згадувати про Німеччину, хоча саме щодо подальшої підтримки Берліном Києва наразі є чимало запитань. Зокрема, видання Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung повідомило, що Німеччина не виділятиме додаткових коштів на допомогу Україні. Зазначається, що причиною цього є заходи "жорсткої економії" з боку тамтешнього мінфіну. Відповідне прохання міністр фінансів Крістіан Лінднер передав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса 5 серпня.
Видання наголошує, що заборона вже діє і ситуація для України також може незабаром погіршитися, оскільки заплановану військову підтримку планують скоротити майже вдвічі наступного року, а потім зменшити до менш ніж десятої частини від нинішньої суми у 2027 році.
Крім того, як наголошує FAS, уряд Шольца не зміг надати фінансування для обслуговування нової системи ППО IRIS-T, яку виробник був готовий передати Києву після липневого удару РФ по дитячій лікарні "Охматдит".
Водночас посол України у Німеччині Олексій Макєєв у коментарі Bild закликав німецький уряд не скорочувати військову допомогу Україні: "Безпека Європи залежить від політичної волі Німеччини продовжувати відігравати провідну роль у підтримці України. Ми сподіваємося, що німецький уряд знайде шляхи фінансування наших спільних потреб у сфері безпеки на цей рік і що Бундестаг твердо і чітко висловиться щодо бюджету на 2025 рік. Витрати будуть набагато вищими, якщо Україна програє у війні проти РФ".
Експерти, з якими поспілкувався Фокус, наголошуючи, що пробуксовки з постачаннями військової допомоги Україні з боку союзників носять радше ситуативний характер, застерігають, що будь-які затримки сьогодні можуть мати вкрай негативні наслідки у перспективі.
Чому союзники гальмують у підтримці України
Зокрема, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у розмові з Фокусом зауважує: "Постачання далекобійної зброї зараз дуже і дуже актуальне, оскільки в момент наступальних дій України на Курщині це допомогло би українським військам активніше і швидше просуватися з одного боку, а з іншого – не дало б Росії активно розгортати свої підрозділи для оборони. Таким чином, мова йде про підтримку нашого наступу, зведення нанівець можливості їхнього контрнаступу, знищення російських ворожих тилів тощо".
Наголосивши на тому, що саме зараз вкрай важливими є рішення по ATACAMS і Storm Shadow, експерт констатував: "Саме тому президент і виділив у своєму заклику США, Францію і Велику Британію, адже йдеться про відчуття моменту і, зокрема те, що завдяки Курські операції були стерті так звані червоні лінії. Загалом очевидно, що натяк Володимира Зеленського на відпустки союзників пов’язаний з тим, що на Заході і в більшості європейських країн саме серпень є часом відпочинку, тому деякі надзвичайно важливі для України рішення, на жаль, пригальмовуються. Власне, тому президент просить звернути увагу на ті успіхи, які зараз Україна має, і підтримати її, адже це гарний шанс для українських військ отримати серйозну перевагу".
Експерт акцентує, що у питаннях зброї важливим є не лише сама по собі передача, а й оперативність, "оскільки іноді невчасне постачання суттєво послаблює ефект від самого факту її передачі".
Коментуючи дискусії у Німеччині довкола постачання озброєння Україні, експерт констатував наступне: "Остаточне рішення тут ще не прийнято, тривають дебати, а Україна наполягає і просить наших німецьких союзників, щоб фінансування зберігалося хоча б на рівні цього року. Але ми бачимо, що у Німеччині є певні настрої і голоси, політичні зокрема, які наполягають на необхідності зменшення допомоги Україні. Натомість пропонується компенсувати це за рахунок відсотків із заморожених російських активів. Але річ у тім, що станом на сьогоднішній день ще не має механізмів і способів того, за рахунок чого та як активи та кошти з них можна буде виділяти саме на підписання контрактів на виробництво зброї німецькими компаніями".
За словами Олександра Мусієнка, серйозна проблема полягає в тому, що якщо вже зараз німецькі корпорації, що виготовляють або ремонтують зброю для України не матимуть стабільних об’ємів фінансування, вони перестануть закладати відповідні виробничо-ремонтні обсяги на майбутні роки.
Все може змінити Курська операція
Своєю чергою головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Песимістичні настрої у таборі союзників панували до Курської операції, оскільки складалося враження, що РФ наступає, а Україна втрачає ініціативу. Очевидна історія відсутності успіхів спонукала наших союзників задумуватися над тим, що Україна може й не зможе виграти цю війну, а якщо не зможе, то навіщо їй допомагати. До речі, тоді, коли вже у нашому суспільстві дехто сьогодні задає питання, мовляв, навіщо усе це в Курській області, я відповідаю: "Для того, щоб повернути ініціативу і щоб цю ініціативу побачили, насамперед, наші партнери". Вони її вже побачили і, гадаю, розмови про скорочення допомоги України зміняться на абсолютно протилежні, якщо не до кінця серпня, то до початку вересня точно". Наголосивши, що Донбас ніхто не забував і просування росіян на Покровському та інших напрямках все ще триває, експерт констатував, що зараз фокус уваги повністю переключився на Курську область.
"Наразі йдеться про глобальний фокус. Як людина, яка від початку повномасштабної війни дала більше чотириста коментарів арабським ЗМІ, можу сказати, що після жовтня 2023 року вони не дуже сильно цікавилися російсько-українською війною. Водночас лише за останні два тижні я дав із десяток інтерв’ю арабським медіа, включно з провідним каналом Al Jazeera (Аль-Джазіра. — Ред.). Тобто, якщо раніше вони нічого, окрім Гази не показували, то зараз зацікавилися тим, а що ж там відбувається у Курські області. І в цьому сенсі повернення України в глобальний порядок денний, на мій погляд, змінить, зокрема, риторику про необхідність скорочення допомоги Україні", — наголошує Іван Ус.
Коментуючи поточні зволікання з постачаннями, про які, зокрема, заявив президент, експерт зауважив наступне: "Традиційно серпень — це час відпусток, тому союзники й розслабилися. Втім, Зеленський дуже слушно нагадав їм про те, що у війни відпусток немає".
Зауваживши, що партнери не повинні за жодних умов відкладати Україну у довгу шухляду, експерт констатував, що після заяви Зеленського цей напрямок гранично оперативно активізується.