Уже цієї неділі християни західного обряду – зокрема католики та протестанти – відзначають Великдень, найбільше свято у церковному календарі. При цьому християнам східного обряду – православним та греко-католикам – чекати свята ще понад місяць.
Але звідки виникла така розбіжність? OBOZ.UA розбирався у цьому питанні. А також розповідає про деякі традиції святкування Великодня, спільні для різних гілок християнства.
Як визначається дата Великодня
У всіх гілок християнства Великдень є перехідним святом і щороку відзначається в іншу дату. Облічується вона від першої неділі після повного місяця, що настає не раніше дня умовного весняного рівнодення 21 березня. Але формула обчислення відрізняється для церков, що живуть за різними календарями.
Так у 1582 році християни західного обряду за наказом папи Григорія XIII перейшли на новий календар – григоріанський. У ньому всі дати змістились на 13 днів назад. Східні християнські церкви продовжили жити за юліанським. І відтоді дати відзначення свят розійшлись. Так католики століттями святкували Різдво 25 грудня, а православні – 7 січня.
Проте з 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церкви перейшли на новий календар, синхронізувавши більшість свят з католиками. Чи не означає це, що і Великдень у них відтепер має наставати одночасно?
Насправді, ні. Адже ПЦУ та УГКЦ перейшли не на григоріанський, а на новоюліанський календар. Його ключова відмінність саме і полягає у методі обчислення дати Пасхи. Саме тому розбіжність збереглася. Таким чином цьогоріч західні християни святкуватимуть Великдень 31 березня, а східні – аж 5 травня. Зате наступного року всі християни веселитимуться одночасно – 20 квітня. Такі збіги трапляються раз на декілька років.
Спільні традиції Великодня
Обидві течії християнства вважають Пасху – найбільшим релігійним святом року. У православних вона навіть не входить до списку дванадесятих свят, адже вважається "святом свят", яке не можна порівнювати за важливістю з будь-яким іншим.
Перед Великоднем віряни кілька тижнів постяться, а за сім днів у них починається Страсний тиждень у пам’ять про страждання Ісуса Христа. У пасхальну ніч у всіх церквах триває спеціальна урочиста служба, кульмінацією якої є промовляння священником фрази "Христос воскрес", яка символізує перемогу життя над смертю.
Зранку свято зустрічають у сімейному колі спеціальною трапезою з м’ясними стравами, великоднім хлібом (паска) та фарбованими яйцями, яка завершує собою піст. Попри те, що Великдень є одноденним святом, торжества тривають ще кілька днів після.
У саме свято строго заборонено працювати. За церковною традицією годиться у ці весняні дні всю душу присвятити радості з приводу воскресіння Ісуса і прославлянню сили бога, який дарував життя і пробачив людству гріхи.