В Україні відновили планові та позапланові перевірки в закладах освіти. Провести такий контроль можуть після звернення освітнього омбудсмена або батьків, педагогів, адміністрації або ж у разі повторного аудиту, щоб переконатися в усуненні порушень. Відповідні зміни вніс Кабінет Міністрів. Проводити перевірки закладів освіти має Державна служба якості освіти (ДСЯО) та її територіальні органи.

Міністерство освіти і науки України підтвердило дату проведення останнього дзвоника у школах — 30 травня 2025 року. Але попри це навчальний процес у школах триватиме до 30 червня. Про це йдеться у Постанові Кабінету Міністрів № 841 від 23 липня 2024 року. Останній дзвоник у більшості українських шкіл пролунає 30 травня, але червень залишається робочим — учні зможуть завершити програму, ліквідувати академборги, надолужити матеріал, який не змогли засвоїти або підготуватися до іспитів.

Музей історії Києва повідомив, що відійшла у засвіти їхня генеральна директорка Діана Попова. Джерело: Музей Києва, сторінка Попової. Деталі: Зазначається, що Попова очолила Музей після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вона була довгий час хвора і в 2022 році почала хімієтерапію. У березні 2025 року написала, що "переживає найважчі тижні свого життя".

Упродовж останніх років у багатьох країнах активно обговорюється питання: наскільки школярам слід дозволяти користуватися смартфонами. Франція стала однією з перших країн, яка запровадила обмеження — ще з 2018 року учням було наказано вимикати телефони під час уроків. Тепер уряд іде далі: з вересня 2025 року в середніх школах учням буде заборонено навіть тримати смартфони при собі — їх потрібно буде залишати в шафках або спеціальних чохлах. Про це пише The Guardian.

Міністерство освіти та науки (МОН) звернулося до українців з розʼясненнями щодо реформи старшої школи. Освітнє відомство зауважило, що останнім часом у деяких окремих шкільних чатах зміни, які стосуються профільного навчання, подаються викривлено, що призводить до непорозумінь, занепокоєння та спротиву. Проте українців обурила така заява МОН. Під дописом Освіта.ua у Facebook батьки та освітяни висловили свою думку. Зокрема, вони не погоджуються з інфраструктурою розташування академічних ліцеїв, коли дітям потрібно буде добиратися 30 кілометрів до закладу освіти. Крім того, користувачі мережі вказали, що через зміни, освіта стане недоступною для учнів із сіл. "Що викривлено? Що до академічного ліцею деяким дітям треба буде добиратись 30 км? Що освіта для дітей із сіл стане недоступною? Що діти навчатимуться в нерівних умовах, що суперечить Конституції і Держстандарту? Після цієї реформи, через років десять, ми матимемо такий рівень злочинності, що ледь не в кожному районному центрі буде свій гарлем". "Прийти на зупинку, проїхати 30 км по наших дорогах. Після уроків, чекати автобуса, потім знову 30 км. Оце реформа!". "Що викривлено? Те що що багато сільських вчителів залишають без повного педагогічного навантаження? А діти коли повинні вставати зранку, щоб дістатися до профільної школи?". "Я вважаю, що зробити зі школи з кваліфікованими вчителями, з дітьми, яким подобається вчитися саме у цих вчителів, гімназію – це приниження і школи, і учнів, і вчителів!". Значить вона і є крива, раз її такою бачать". "МОН думає, що батьки читати не вміють їх законопроєктів. Помиляєтесь, ніхто нічого не "викривляє". Ми ще те покоління, яке може проаналізувати інформацію. А ви, своїми реформами, хочете виховати "покоління темноти"! Мета реформи: менше знають – легше керувати". Також відреагували користувачі соцмережі і під самим дописом МОН у Facebook. Зокрема, вони вказали, що спершу варто було вислухати учасників освітнього процесу, а вже потім запроваджувати зміни.

"Як мама двох школярів хочу сказати, що коли йдеться про такі чутливі питання, тим більше під час війни, мабуть, доцільно було б провести спочатку громадські слухання з цієї теми, вислухати усіх учасників процесу здобуття освіти: вчителів, керівництво навчальних закладів, батьків, а вже потім робити якісь кроки, які напряму кардинально впливають на життя людей". "Що робити в ситуації, коли батьки не хочуть віддавати 15-річну дитину в інтернат/гуртожиток (наприклад, дитині потрібні ліки за графіком і дієта; або дитина малого зросту, виглядає набагато меншою свого віку; дитина мала проблеми булінгу від тих самих дітьми з якими її хочуть запхати в гуртожиток; батьки потребують присутності дитини вдома, потрібна її допомога), до середньої школи 54 км, з них 18 грунтовка, інтернету в селі нема, грошей на приватну дистанційну школу батьки не мають". "Де моя дитина із села буде жити, якщо захоче вступити в академічний ліцей? Професійні ліцеї забезпечені гуртожитками. Тож, дитині з далекого села дорога куди? В ПТУ як би вони не називалися зараз. Або всією родиною переїжджати в місто, знімати квартиру, щоб дитина довчилася 11 класів. Чи як? Я не розумію".

Для цього треба подати відповідну заяву. В Україні вже четвертий рік поспіль випускники складатимуть національне мультипредметне тестування (НМТ) замість ЗНО. Видання Освіта.ua розповіло, до якого числа вступники можуть відмовитися від участі у мультитесті. Випускники, які успішно пройшли реєстрацію на НМТ, можуть відмовитися від участі в іспиті і подати до відповідного регіонального центру заяву про скасування реєстрації.

Збитків зазнали 2233 об’єкти культурної інфраструктури. Станом на 25 березня цього року загальна чисельність пошкоджених російськими обстрілами пам’яток культурної спадщини в Україні сягнула 1419 об’єктів. З них національного значення — 139, місцевого — 1184, щойно виявлених — 96. Про це повідомило Міністерство культури і стратегічних комунікацій. Пошкоджень зазнали пам’ятки культури у 18 областях та Києві. Найбільше – у Харківській області (329), Херсонській (279), Донецькій (169), Одеській (159), Київській області та Києві (100).