Однак цю ідею на практиці можуть і ніколи не реалізувати.
Хоча західні війська таки присутні в Україні, на разі це можна порівняти з «тапочками», оскільки масового розгортання, або ж «чобіт», не відбулось, однак все ще може змінитись, пише Financial Times. Видання зазначає, що інтерес до цієї теми, яку вперше рік тому підняв президент Франції Еммануель Макрон, відродило повернення Дональда Трампа в Білий дім.
Рік тому ідею відкидали як нездійсненну та надто ризиковану, але відтоді українська армія зазнала труднощів, а перспектива членства в НАТО зменшилася. Водночас Трамп неодноразово заявляв, що хоче припинення вогню «якнайшвидше» , і Київ натякнув на готовність до угоди, якщо союзники нададуть надійні гарантії безпеки.
Це і спонукало до системних розмов про те, що західні війська, зокрема європейські сили, можуть допомогти підтримувати припинення вогню, про що Трамп сподівається домовитись із Москвою. Так, днями Володимир Зеленський заявив, що якщо Європа серйозно налаштована надати ефективний засіб стримування, їй знадобиться «мінімум» 200 тисяч військових.
Видання заявляє, що президент України перебільшує, оскільки 200 тисяч – це набагато більше, ніж та кількість військ, які брали участь у висадці в день D під час Другої світової війни.
«Українські чиновники вважають, що від 40 000 до 50 000 іноземних військовослужбовців, які діятимуть як сили безпеки вздовж 1000-кілометрової лінії фронту, можуть бути цілком реальними», - зазначає FT із посиланням на осіб, які беруть участь у переговорах між Києвом і його західними партнерами.
Водночас у самій Європі чекають, що прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер і генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорять це питання на «неформальній зустрічі» 3 лютого.
Поки що лише країни Балтії сигналізували про підтримку цієї ідеї, якщо це буде місія за участі інших союзників. Польща виключила надсилання військ і наполягає на тому, що війська в Україні не повинні бути прикордонними державами НАТО з Росією.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц виступав різко проти розміщення німецьких військ в Україні. Але навіть його політичний опонент та можливий наступник на посту канцлера Фрідріх Мерц хоч і висловив підтримку Україні, але прямо не підтримав ідею розгортання військ.
Еммануель Макрон, висуваючи свою ідею введенні іноземних військ в Україну, зазначав, що європейські війська могли б взяти на себе ключову допоміжну роль, як от захист критичної інфраструктури, навчання українських сил, ремонт зброї або патрулювання кордону з Білоруссю. Це б дозволило українським резервам зосередитися на фронтових операціях, де на практиці зараз розгорнуто менше половини армії.
Однак переобрання Трампа змінило вектор дискусії. Тепер основна увага зосереджена на тому, як європейські війська можуть бути використані як миротворчі сили, а також допомагатимуть українській армії.
