Чому Румунія вже вдруге за кілька місяців піде обирати президента, чи може ультраправий кандидат здобути перемогу та чим це загрожує Україні, – в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького. Україні дуже "пощастило" з сусідами: Росія веде проти нас війну, Білорусь – її підтримує, Угорщина та Словаччина – регулярно виступають на боці перших двох, Польща – неодноразово блокувала рух товарів з України, а Молдова має проблеми з Придністров’ям – російським анклавом, який вже 20 років існує вздовж українського кордону. Тож Румунія – чи не єдина країна-сусід, з якою Україна не мала проблем чи конфліктів. Але є загроза, що скоро і це може змінитися.
Скасовані вибори
У першу неділю травня у Румунії відбудуться президентські вибори – після того, як результати голосування 24 листопада 2024 року були скасовані Конституційним судом. Цьому передувала шокуюча перемога Келіна Джорджеску – ультраправого кандидата, який не мав ані найменших шансів у передвиборчих опитуваннях.
Спершу румунський КС підтвердив результати першого туру виборів, але за кілька днів анулював своє ж рішення. Причина – справжній шквал інформації про те, як Джорджеску здобув свою перемогу.
Суд отримав розсекречені документи від Вищої ради оборони Румунії, в яких було прямо сказано: кампанія Джорджеску – це результат зовнішніх маніпуляцій. За даними румунських спецслужб, все трималося на агресивній рекламній кампанії, яка йшла в обхід виборчого законодавства. Основною платформою для просування став TikTok.
Розслідування показало, що на відміну від інших кандидатів, TikTok не позначив акаунт Джорджеску як політичний. У результаті його відео активно розганялися алгоритмами соцмережі. До того ж, за інформацією румунських ЗМІ, вся кампанія – від розсилки роликів до написання постів і коментарів – координувалася через Telegram.
Також спецслужби у своєму звіті попередили, що Румунія стала мішенню російської гібридної агресії – від кібератак до витоків розвідданих і саботажу. Як наслідок, результати голосування скасували та призначили повторні вибори, до яких цього разу не допустили Джорджеску. Ба більше, щодо нього наразі триває розслідування.
За час виборчої кампанії Джорджеску відзначився цілою низкою радикальних заяв щодо сусідів Румунії, включно з Україною. Ультраправий політик відкрито називав Україну "вигаданою державою" та прогнозував її розпад після мирної угоди. Також він обіцяв заборонити експорт українського зерна через Румунію та припинити будь-яку військову допомогу Києву.
Окрім антиукраїнських заяв, Джорджеску прославляв період, коли Румунія була союзником нацистської Німеччини, а також поширював наративи про те, що війна в Україні – це результат "змови американських виробників зброї".
Однак дискваліфікація Джорджеску з виборчих перегонів не ліквідувала загрозу приходу до влади в Румунії ультраправих та проросійських елементів. Адже на заміну радикалу з TikTok прийшов інший ультраправий кандидат – Джордже Сіміон.
Сіміон є лідером "Альянсу за єдність румунів" (AUR), посягав на Чернівці та Бесарабію та був оголошений персоною нон-ґрата в Україні та Молдові. А тепер він лідирує в опитуваннях перед першим туром виборів.
Хто претендує на президентство і які шанси у "нового Джорджеску"
За посаду президента Румунії будуть змагатися 11 кандидатів, але основних декілька: колишній лідер Націонал-ліберальної партії Крін Антонеску, мер Бухареста Нікушор Дан, колишній прем’єр Віктор Понта і вже згаданий Джордже Сіміон.
Антонеску – один із найвпливовіших політичних лідерів Румунії, який у 2012 році навіть більше місяця виконував обов'язки президента. Його участь у виборах була під питанням через розбіжності з провладною коаліцією, яку він мав представляти, але зрештою він висунувся у статусі незалежного кандидата. За останніми опитуваннями, у першому турі Антонеску може отримати близько 25% голосів.
Мер Бухареста Дан, відомий своєю антикорупційною діяльністю та технократичним підходом до управління, також балотується як незалежний кандидат. Дан має підтримку серед міського населення та молоді і, за останніми опитуваннями, може набрати близько 22% голосів у першому турі.
Лідер опитувань – Сіміон, який може набрати у першому турі близько 34% і зібрав навколо себе прихильників Джорджеску. Однак у другому турі перспективи Сіміона не такі великі – за більшістю сценаріїв, він програє іншим кандидатам.
“Вкрасти" голоси у Сіміона може екс-прем’єр Понта, який пішов з посади на тлі звинувачень в корупції та обіцяв припинити транзит українського зерна у разі перемоги. Але днями він "вистрелив собі у ногу", розповівши, як на посаді прем’єра затопив румунські села, щоб врятувати від повені столицю сусідньої Сербії. Тож напередодні голосування підтримка Понти (яка наразі на рівні 13%) може змінитися не в кращий бік, фактично вивівши його з перегонів.
Згідно з аналізом Politico на основі соціологічних опитувань, проведених напередодні виборів, у разі виходу до другого туру Сіміон може перемогти тільки Дана, навіть з відривом у 8%. А найкращі шанси на перемогу має Антонеску, який обходить і Сіміона, і Дана.
Румунські експерти, з якими поспілкувалося РБК-Україна, схиляються до того, що ультраправий кандидат точно потрапить до другого туру, але там програє, бо проти нього відразу ж утвориться коаліція прихильників Антонеску і Дана. Але, на думку румунського політолога Андрея Царану, вихід Сіміона до другого туру також під питанням.
"Наразі дуже важко говорити щось певне про соціологію. Ми маємо дуже різні дані опитувань. Тож все ще незрозуміло, які насправді рейтинги у кандидатів", – зазначив він в коментарі РБК-Україна
Однак не можна виключати, що "диво", яке сталося з Джорджеску на виборах у листопаді, повториться, і ультраправий кандидат, знову здивує всіх результатом. Особливо на тлі зростання підтримки ультраправих в Румунії та Європі загалом, а також можливого втручання ззовні.
Ультраправий тренд в Румунії
У країнах ЄС набуває популярності тренд на ультраправих – і це один із ключових політичних зсувів останніх років в Європі. Ультраправі партії, які ще кілька років тому вважалися політичними фріками, дедалі частіше потрапляють у парламенти, входять до урядових коаліцій або взагалі перемагають на виборах. Вони грають на темах ідентичності, міграції, безпеки та невдоволення традиційними партіями, які з кожним роком стають гострішими для європейського виборця.
У Румунії рівень підтримки ультраправих сил коливається між 28 та 40%, зазначив в коментарі РБК-Україна Андрей Царану. Приблизно 25% виборців Сіміона та Джорджеску — це так звані протестні виборці, які виступають проти уряду та мейнстрімових партій, але не проти ЄС, і мають досить невиразну позицію щодо України. За словами Царану, з цього погляду, термін "ультраправі" трохи перебільшує реальні погляди таких кандидатів.
Однак хоча умовних ультраправих підтримує досить велика кількість людей – це все одно меншість, зауважує румунський депутат-правоцентрист Юліан Булай. При цьому 70% румунів виступають проти ультраправих і 90% – хочуть залишитися в ЄС і НАТО.
"Тож це наслідок низької ефективності нинішнього уряду та досить поганої комунікації щодо того, чому важливо допомагати Україні досягти справедливого миру. Існує безліч факторів, які сприяли величезній підтримці, яка, за всіма цифрами та перспективами, все ще є меншістю в Румунії", – пояснив Булай в коментарі РБК-Україна.
Підтримку ультраправих, за словами румунського політолога Маріуса Гінчі, зумовлюють економічна нерівність, що викликає невдоволення серед соціально вразливих груп, а також культурні тривоги, пов’язані зі змінами після лібералізації та європеїзації країни. Інші фактори, включаючи війну Росії проти України з її наслідками для безпеки Румунії, також відіграють роль, хоча й скромнішу.
Та і саме скасування виборів після перемоги ультраправого Джорджеску, яке все ж мало певне політичне забарвлення та навіть викликало протести, може спровокувати протидію виборців чинній владі. І це може відбитися на результаті голосування.
Чи можливий вплив ззовні на румунські вибори
Після неочікуваної перемоги Джорджеску на минулорічних виборах у Румунії точилися дискусії довкола ймовірності російського втручання. Зокрема, у розсекречених документах румунських спецслужб говорилося, що Румунія була об'єктом "агресивних російських гібридних дій". А у TikTok, який Джорджеску використовував для агітації, знайшли мережу акаунтів, пов’язаних з російським медіа Sputnik, яке працювало на румунську аудиторію.
Однак не варто переоцінювати російський вплив на вибори, вважають політологи Царану та Гінча. Частина румунського суспільства впевнена, що на результат голосування у листопаді вплинули переважно внутрішні фактори, а не зовнішнє втручання. Росія завжди була ворожою державою для Бухареста, тому навряд чи багато румунів можуть піддатися прямій російській пропаганді.
"Дивлячись на це, важко сказати, що Росія має значимий рівень підтримки, але без сумніву, вона намагається бути залученою у вибори в Румунії на певному підпільному рівні: скуповуючи ЗМІ, пропагандистів тощо – хоча їх небагато", – сказав виданню Царану.
Ще один зовнішній фактор – США. На безпековій конференції у Мюнхені у лютому цього року віце-президент США Джей Ді Венс обурився скасуванням румунських виборів "через надумані підозри розвідувальні агентства". Тепер за тиждень до виборів у Бухарест нібито хоче навідатись Дональд Трамп-молодший, який називав скасування виборів "соросо-марксистською спробою сфальсифікувати результат". А близький до американського лідера Ілон Маск відверто підтримував ультраправих в усій Європі.
За словами Андрея Царану, кандидати Понта та Сіміон (хоча останній – меншою мірою) мають зв'язок з ідеями трампізму. Але й Антонеску представив програму, одним із перших пунктів якої є скорочення державних витрат та створення структури, подібної до DOGE у Вашингтоні.
Дійсно, багато акторів хочуть мати вплив на румунські вибори, констатував в розмові з виданням Юліан Булай. "Але я сподіваюся і знаю, що проєвропейський і пронатівський кандидат переможе, попри всі очевидні втручання", – резюмував він.
Які загрози стоять перед Україною
Румунія є однією з найбільших країн ЄС за чисельністю населення, ключовою державою на східному фланзі Європи та НАТО і серйозною військовою силою. Перемога політика, який скептично ставиться як до ЄС, так і до НАТО, завдасть удару не тільки по євроатлантичній єдності, а й по планах блоку підтримати Україну в боротьбі з Росією.
На думку Маріуса Гінчі, у разі перемоги на виборах Сіміон віддаватиме перевагу так званому "якірному хеджуванню".
"Тобто намагатиметься підтримувати відносини з Вашингтоном і Брюсселем, а також диверсифікувати відносини, активніше взаємодіючи з Росією та Китаєм, що суперечить ключовій меті протидії російському впливу в регіоні, давній позиції Бухареста", – пояснив він.
Спроба №2. Румунія знову обирає президента — як це може зачепити Україну
У разі перемоги ультраправого Румунія може стати "островом" в ЄС (фото: Getty Images)
Якщо Сіміон переможе в обох турах, це стане своєрідною "комендантською годиною" для Румунії, тому що іноземні партнери, як ЄС та США, намагатимуться зрозуміти, хто він такий і що він має намір робити, припустив в коментарі виданню Андрей Царану.
"Але з іншого боку, він має доволі близькі стосунки з Джорджею Мелоні. Тож він, ймовірно, спробує копіювати політику Мелоні і в Румунії. Але що точно – у нього будуть напружені відносини з Україною та іншими східноєвропейськими країнами, такими як Польща. Раніше він мав хороші стосунки з партією PIS (колишня партія влади в Польщі, - ред.), але дуже погані з Дональдом Туском", – зауважив Царану.
Сіміон, ймовірно, буде намагатися налагодити зв'язок з угорським прем’єром Віктором Орбаном, але через проблеми угорської меншини в Румунії це буде складно, вважає Царану. Тож Румунія може перетворитися на своєрідний "острів" в ЄС, навіть якщо Сіміон намагатиметься встановити зв'язки з ліберальними країнами.
Та все ж прихід до влади Сіміона, який обіцяв протидіяти військовій допомозі Україні, припинити підтримувати біженців, блокувати транзит зерна, а в минулому ще й посягав на українські території, може створити чимало проблем для Києва. Але, на щастя, шанси на це поки виглядають не такими високими.
