Українські інженери модернізують вітчизняні боєприпаси за прикладом російських авіабомб із модулями УМПК. Дефіцит західних аналогів підштовхує до пошуку рішень, але військові експерти переконані: з ідеєю запізнилися на 10 років.
Фокус розбирався, у чому новизна української технології та чи здатна вона змінити хід боїв.
Український військово-промисловий комплекс (ВПК) розпочав створення коригувальних авіабомб (КАБ). Фахівці підбирають до них крила, модулі управління і GPS, а за кілька тижнів перші українські бомби протестують, заявив начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов.
Україна намагається відповісти авіації ЗС РФ, яка щодня випускає керовані авіабомби по позиціях ЗСУ на фронті і по тилових містах. Інтенсивність ударів росіян оцінюють у 3 тисячі штук за місяць, говорив наприкінці травня 2024 року президент України Володимир Зеленський. Імовірно, у червні показник дійде до 3,5 тисяч.
Фугасні авіабомби з комплектами універсальних модулів планування і корекції (УМПК) на озброєнні ЗС Росії збільшують радіус дії і точність важких бомб ФАБ-250, ФАБ-500 і ФАБ-1500. А в березні 2024 року стало відомо, що на підприємстві "53-й Арсенал" почали виробляти надпотужні бомби ФАБ-3000.
Військові ЗСУ застосовують авіабомби західного виробництва: GBU-39 і GBU-62 різних калібрів із проникаючими і касетними бойовими частинами.
Голубцов зазначає, що складність у виробництві КАБ полягає у виборі оптимальної форми крил і конфігурації для системи наведення і блоку протидії станціям РЕБ. Копія російських варіантів УМПК неможлива, оскільки українська авіація діє в складніших умовах. Російські літаки можуть злітати на відстані від лінії фронту, щоб скинути боєприпаси.
Згаяний час. Чому краще застосовувати "розумні" бомби зі США
Російські аналітики вже визнають небезпеку від коригованих авіабомб українського виробництва, припускаючи, що їх застосовуватимуть із західними винищувачами. Корекцію і виведення зображення цілей на супутники здійснять союзники Заходу.
"Крила Україна може придумати, ракети, що запускаються з винищувачів, досить дорогі, тому виникла потреба в більш бюджетному рішенні. У наших льотчиків і фахівців протиповітряної оборони стане більше роботи", — розповідають пропагандисти.
Насправді йдеться про вдосконалення радянської спадщини авіабомб, що залишилися в запасах ЗСУ. Проєкти зі встановлення модулів корекцій на бомби Повітряним силам України пропонували ще 10 років тому, і Росія вивела на фронт те, що Україна свого часу упустила, пояснює Фокусу директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
Застосування українських КАБ, на думку фахівця, було б ефективнішим у початковій фазі повномасштабної війни з Росією. Наразі протистояння їхнє використання ускладнене: росіяни обзавелися системами ППО і РЕБ, які здатні відбити напад і знизити ефективність застосування таких снарядів.
Найкращий варіант для ЗСУ в плані точності та ефективності ураження — "розумні" американські бомби JADM і французькі AASM Hammer вагою 250 і 1000 кілограм. Боєприпаси стійкіші до російських РЕБ, ніж національні досягнення ВПК.
Потрібно також враховувати, що якщо російський УПМК скидається з висоти 10 кілометрів і летить на відстань до 50 кілометрів. У разі скидання з висоти 12 кілометрів дальність ураження цілей збільшується до 60 кілометрів. ЗСУ не будуть піднімати літаки на таку висоту. Французькі та американські бомби випускаються на набагато меншій висоті, щоб не потрапити в зону дії російських радарів, розповідає військовий експерт.
Дальність українського боєприпасу може обмежитися до 30 кілометрів. Доопрацьовані радянські бомби не перетворяться на основний спосіб підвищення вогневої потужності винищувачів ЗСУ. З їхньою допомогою можна атакувати позиції ворога як доповнення, в умовах придушення російських систем ППО та авіації, резюмує Згурець.
Нагадаємо, 8 червня російська армія вдарила керованими авіаційними бомбами по школі в селі Хотимля Харківської області. Унаслідок цього одна людина загинула, ще одну місцеву жительку госпіталізовано.
Наприкінці травня 2024 року російські окупанти атакували авіабомбами гіпермаркет "Епіцентр" у Харкові. Розбір завалів завершили 29 травня, трагедія забрала життя 19 людей: 11 чоловіків, шістьох жінок і двох дітей.