Міністр енергетики Володимир Демчишин відкрив страшну таємницю - виявляється, разом з грошима вкладників у падаючих банках пропадають ще й гроші державних компаній.
А є ще більш страшна таємниця: в падаючих банках пропадають ще гроші бюджетних установ - центральних і місцевих. Загалом, стежте за руками Мінфіну для початку. Приводом для відкриттів шановного міністра енергетики послужило падіння банку "Київська Русь". У ньому, за словами Володимира Демчишина, "знерухомлені" 200 млн гривень, що призначалися для виплат персоналу державних шахт. До речі, шахтарі вже стукають касками, в тому числі - по головах своїм босам; вони скаржаться на багатомісячні затримки платні. Так що схвильованість міністра цілком можна зрозуміти. Від гріха подалі міністр заявив, що він віддав доручення перевести рахунки підвідомчих його міністерству держкомпаній в державні комерційні банки. І тут же пояснив, заради чого це зроблено. За його словами, кілька мільярдів гривень держкомпанія "Укртранснафта" тримає в Приватбанку, і міністр турбується за їх долю.
Загалом, ідея здорова, зважаючи відбувається у банківській системі, - убезпечити держгроші від падіння приватних банків. Ось тільки підсумок сильно залежить від процесу реалізації цієї ідеї. І, до того ж, пан Демчишин не сильно добре знайомий з матчастиною.
Підсумок сильно залежить від процесу ось чому: для будь-якого банку одномоментне висмикування грошей великого клієнта є штука вкрай болюча. Є в українській фінансовій історії прецеденти, коли така дія, вчинене надмірно різко, призводило до того, що банк здувався.
Стосовно до Приватбанку такий результат малоймовірний - на нього припадає чверть депозитів, які українські вкладники розмістили в банківській системі країни. І НБУ досі старанно видавав дніпропетровському банку рефінансування, щоб компенсувати відтік вкладів в моменти паніки. Немає сумніву, що в разі виведення грошей держкомпаній з "Привату" Нацбанк його підтримає. Тоді питання - навіщо висмикувати? Щоб перекласти гроші з однієї кишені госпіджака в інший?
Ну а тепер про процес. Якщо вже виводити гроші з тих чи інших приватних банків у державні, то робити це потрібно так, як написано в підручниках: нові не заводити, старі поступово використовувати, витрачати. Тобто провести "м'яку посадку". І розтягнути процес мінімум на півроку. Щоб банки встигли адаптуватися до подій. Прискорення тільки призведе до паніки і проблемам. Це не я придумав - це так банкірів вчать. І взагалі, думаю, заява Демчишина додало сивого волосся Валерії Гонтаревої. Вже як вона-то рада - і не тільки з приводу самого великого з обслуговуючих банків, але і з приводу всіх інших.
Ну а тепер з приводу матчастини, з якої, схоже, навряд чи надто добре знайомий Володимир Демчишин. Не далі, як 18 лютого міністерство фінансів України схвалив список 60 (!) Уповноважених банків, "через Які буде здійснюватісь виплата заробітної плати Працівникам бюджетних установ". У той же день міністерство виключило з даного списку "Надра", "Златобанк", "Імексбанк", "Український бізнес банк". Тому що незадовго до того НБУ визнав їх неплатоспроможними, очевидно. Цікаво, що за два місяці до того Мінфін цю четвірку серед уповноважених називав і проблем в них не бачив в упор.
Так ось списку уповноважених від 18 лютого 2015 числяться "Київська Русь" і ще 59 банків, включаючи мінімум півдесятка банків-зомбі. Називати імена завтрашніх мерців не буду - досить глянути рейтинги надійності. Але Мінфін цієї обставини чомусь не помічає.
ОК, Мінфін не читає рейтинги надійності. Так нехай хоча б запросить в НБУ показники надійності претендентів до уповноважених - показники по системі критеріїв CAMEL. Фінансисти в курсі, що це таке, шкода тільки, що звичайним клієнтам цю інформацію Нацбанк не оголошує. Я впевнений, що до чергового перегляду уповноважених неплатоспроможними будуть названі мінімум півдесятка зі "списку 18 лютого". А черговий міністр знову буде розводити руками з приводу "завислих" держкоштів.
І ось тепер скажіть мені, будь ласка, в чому можна дорікнути керівника держкомпанії, якщо він вибрав в якості обслуговуючого банку ту ж "Київрусь"? Формально - ні в чому. Це ж банк, уповноважений Мінфіном.
Очевидно, що переведення держкомпаній в держбанки виглядає як рішення найнадійніше (держава своїх не пускає, ага). Але навряд чи оптимальне з точки зору сервісу, ціни обслуговування та інших пряників, цікавих клієнту.
Так само точно очевидно, що менеджменту держкомпаній потрібні підказки при виборі приватного банку в якості обслуговуючого. Наприклад, наскрізь приватний МТС втратив більше мільярда в впала "Дельті" - і це при крутому менеджменті, контрольованому жорстко і реально акціонерами компанії. Що вже говорити про керівників держкомпаній, які в рівній мірі можуть і сумлінно помилятися, і лукавити не без користі?
Підказкою для держкомпаній міг би стати список уповноважених банків Мінфіну. Але, як бачимо з історії з "Київською Руссю" та низкою інших банків, не став.
Ціна питання тут вкрай велика. З одного боку - інтереси держбюджету (і нас - платників податків). З іншого боку - перспективи втрати ліквідності приватними банками, які були уповноважені працювати з держгроші. Загалом, Валерії Гонтаревої, Володимиру Демчишин, Наталії Яресько та Валерію Яценюку точно є привід разом попити чаю.
PS Тема - рядок з пісні Володимира Висоцького "Діалог біля телевізора".
Олександр Крамаренко
Джерело