Майбутня мобілізація 500 тисяч військовозобов’язаних та відсутність нормальної комунікації влади з цього питання провокують політичні спекуляції на темі військових втрат.
Опозиційні політики просувають суспільству думку про необхідність відвертої розмови з владою. Фокус розбирався, чи потрібно українцям знати про свої втрати на війні з Росією.
Тема військовий втрат з боку Сил оборони України так чи інакше з’являється в українських ЗМІ та соціальних мережах. Надалі вона спричиняє бурхливі обговорення та дискусії або забувається, якщо на ній не акцентують увагу. Найпершим джерелом такої інформації є західні авторитетні видання, для яких тема війни в Україні, це лише тема яка генерує інформаційні приводи та дає трафік. Через передрук ці цифри потім зʼявляються в українському інформаційному просторі. В серпні 2023 року видання The New York Times написало, що Україна втратила 70 тис. військових загиблими й 100-120 тисяч пораненими, а втрати російської сторони — 120 тис. та 170-180 тис. відповідно. Ця інформація ґрунтувалася на інсайді від неназваних американських чиновників.
У відповідь на публікацію секретар Ради національної безпеки й оборони Олексій Данілов повідомив, що, ймовірно, її автори не досить добре володіють темою, оскільки не можуть зіставити розміри української армії з її втратами.
Авторитетне видання The Economist наводить свою цифру 190 тис. з них, 70 тис. — безповоротні втрати, ще 120 – пораненими.
Скільки втрат в Україні на фронті
Як не дивно, але вперше цифра з втратами України прозвучала саме від західного політика. Наприкінці листопада 2022 року голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що за оцінками було вбито понад 20 тис. мирних мешканців та 100 тис. українських військових. Згодом пресслужба Єврокомісії відредагувала це повідомлення та уточнила, що дані було використано з відкритих джерел.
На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну військово-політичне керівництво було куди відкритіше з населенням. Вже на наступний день після вторгнення Зеленський повідомив, що загинуло 137 військових, у березні звучала цифра – 1300 військових, наступного місяця — від 2,5 до 3 тисяч військових, а ще до 10 тисяч дістали поранень. На кінець року звучала цифра близько десяти тисяч. Потім у питання комунікації було внесено зміни, влада перестала коментувати цю тему. Навіть було нагадано, що кількість загиблих і поранених українських військовослужбовців під час воєнного стану становить державну таємницю. Аналогічна ситуація у РФ, де дані про втрати надавали лише на початку вторгнення, коли ховатися було нікуди, а кадри зі знищенням колон техніки облетіли всі світові ЗМІ.
У 2023 році президент Володимир Зеленський лише єдиного разу порушив цю тему під час візиту до США в листопаді. Тоді глава держави запевнив, що вони в п'ять разів менші, ніж у противника. Проте це не обходить інших політиків, які активізували цю тему на фоні мобілізації 500 тис. військовозобовʼязаних та майбутнього нового закону про мобілізаційні заходи. Колишній генеральний прокурор Юрій Луценко, який, згідно з публічною інформацією, проходив службу в батальйоні територіальної оборони, а згодом був комісований за станом здоровʼя, закликав владу розповісти правду про розміри втрат.
"Потрібно чесно сказати: 500 тисяч, про які зараз говорять, якщо розділити на місяці — це по 30 тисяч на місяць. І тоді ми приблизно зрозуміємо, що відбувається на фронті. Убитими й важко пораненими. І потрібно людям сказати правду, я впевнений: українці заслужили цю правду", — сказав Луценко в ефірі телеканалу "Прямий".
Варто нагадати, що Луценко є давнім соратником пʼятого президента Україна, а зараз народного депутата Петра Порошенка.
Чи варто говорити про втрати ЗСУ
Інформацію про втрати противника надає в своєму щоденному зведенні Генеральний штаб ЗСУ. Такі ж дані публікує російська сторона устами Ігоря Конашенкова, який давно дискредитував себе через масштабну брехню про кількість втрат та техніки з боку України. Щоб якось виправити ситуацію, до зведень почали залучати міністра оборони Сергія Шойгу, щоправда, масштаби дезінформації меншими від того не стали.
"Всім, кого цікавить тема втрат, можна самостійно дослідити й вийти на цю цифру за допомогою, так званої "математики війни". Є певні співвідношення втрат сторін при наступі чи обороні, маючи щоденні зведення по втратах російської армії, можна вийти на відповідну цифру у нас", — говорить Фокусу політичний експерт Олег Лісний.
Він вважає, що зараз українське суспільство не готове до "дорослої розмови" та приводить у приклад Ізраїль, де інформація про втрати та перебіг бойових дій не вказується.
Разом з тим, на початку третього року повномасштабної війни з Росією існує необхідність нового діалогу з населенням, а не лише позитивних новин з Єдиного телемарафону. Може спрацювати зворотний ефект, коли люди почнуть шукати інформацію в альтернативних джерелах, які, як правило, далекі від реальної ситуації.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко нагадує, що існують загальноісторичні принципи – про всі втрати говорити після закінчення війни, інакше це найліпший спосіб деморалізації армії та суспільства. На його думку, українські політики почали забувати, що державне має бути вище за партійне, а зі сторони виглядає, що для окремих політиків боротьба з Зеленським стоїть вище, ніж війна з Путіним.
"Якби у нас були такі регулярні втрати, про які говорить Луценко, у нас би вже давно не було армії. Дійсно, можна припустити, що в окремі періоди, наприклад, боях за Бахмут чи контрнаступі на Півдні, втрати були великі, але не такі про які говорять політики. Подібні заяви безвідповідальні та шкідливі для держави та негативно впливають на громадську думку", – відзначає Фокусу Фесенко.
Військовий аналітик, майор запасу Нацгвардії України Олексій Гетьман пояснює, що за два роки війни в українському суспільстві спостерігається багато позитивних реляцій про те, що вона десь далеко. Лише нещодавні ракетні удари повернули цивільне населення до реальності, що війна все ж таки йде. На його субʼєктивну думку, не є таємницею, що ми зазнаємо втрат так само як і ворог, але називати втрати правильно і доцільно.
"Це моя субʼєктивна, особиста думка, що потрібна відверта розмова з суспільством. Це наша війна за незалежність та існування, тому інформація має бути не про те, що ми скоро переможемо, а про реальний стан речей. На мою думку, треба відкривати ситуацію з втратами, можливо, це сколихне суспільство та змінить ставлення до ухилянтів. Не має бути двозначного розуміння і ставлення – всі, хто може захищати зі зброєю, мають це робити", — говорить він Фокусу.
На думку Олега Лісного, офіційна цифра втрат ще більше деморалізує суспільство, а політики "розтягнуть" її для власних цілей та дискусій про доцільність ведення війни далі. Так не далеко і до розмов про необхідність замирення з РФ.
"Наразі це моральна відповідальність політиків, які на темі мобілізації та втрат підіймають хайп, але не мають і не дають ніякої конкретики. Треба зрозуміти всім, що якщо ворог нас захопить, то буде ще гірше і мобілізація буде також, тільки в інший стрій", — зазначає експерт.
У жовтні 2023 року російське командування та уряд оголосили про мобілізацію чоловічого населення на окупованих після 2014 року територіях. Більшість мобілізованих того ж року були кинуті для участі в бойових діях.