Петерсон зазначає, що негативна демографічна тенденція в Україні почалася після оголошення незалежності в 1991 році, передає Кореспондент.
До кінця 2016 року чисельність населення України зменшилася на 9,5 мільйона осіб у порівнянні з еталонним показником 1993 року в більш ніж 52 мільйони мешканців.
Автор звертає увагу, що з 1993 по 2013 рік, ще до анексії Криму і конфлікту на Донбасі, Україна втратила 6,7 мільйона чоловік, що еквівалентно числу бойових втрат українців під час Великої Вітчизняної війни.
Петерсон наводить дані Державної служби статистики України, згідно з якими основними причинами смертності в країні є серцево-судинні захворювання (68%) та рак (18%). Недостатній доступ населення до якісних медичних послуг та низький рівень життя тільки погіршують ситуацію.
Серйозну загрозу для майбутнього країни, на думку журналіста, є розрив у тривалості життя між чоловіками і жінками: 66 76 років відповідно.
При цьому на 100 українок припадає 86 українців. Автор нагадує, що середнім показником по світу є співвідношення 101,8 чоловіків на 100 жінок при різниці в тривалості життя 4,5 року.
Петерсон підкреслює, що молодь не хоче пов'язувати майбутнє з рідною країною.
Нестримна корупція, роки війни, а також економічна і політична нестабільність в сукупності сприяли песимістичним настроям серед молодих українців. Багато з них переїхали за кордон у пошуках роботи, чи вибрали б це, маючи таку можливість.
Після розпаду Радянського Союзу і наступної за цим економічною катастрофою, інститут сім'ї перетворився в непосильну ношу для багатьох українців.
За даними журналіста, у 2001 році на кожну жінку припадає 1,1 дитина. При цьому для запобігання процесу депопуляції цей показник повинен знаходиться на рівні 2,1.
"Починаючи з 1991 року, смертність в країні постійно перевищувала народжуваність", − цитує журналіст наукового співробітника українського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ірина Федець.
При цьому автор звертає увагу на позитивну статистику абортів. З початку 90-х їхня кількість значно скоротилася.
На думку Петерсона, Київ повинен якомога швидше вжити заходів, спрямованих на стимулювання народжуваності, оскільки саме від ефективної демографічної політики залежить майбутнє країни.