У п’ятницю, 22 листопада, Верховна Рада скасувала засідання начебто через загрозу удару з боку Росії по урядовому кварталу.
У той же день президент Зеленський рішення парламенту розкритикував. Чому керівництво Ради прийняло таке рішення, чому президент був ним не задоволений та що могло б бути, якщо б депутати загинули, розповів «Апострофу» нардеп від «Слуги народу» Олег Дунда.
- Пане Олеже, попередження для нардепів про можливий російський удар по урядовому кварталу в Києві і, зокрема, по будівлі Ради — це могло бути вороже ІПСО, а могло бути і не ІПСО. Як, на вашу думку, чи правильно зробило керівництво Ради, скасувавши засідання?
- Для того, щоб розуміти правильно воно зробило чи неправильно, потрібно мати доступ до інформації, яка є державною таємницею. Тому виходячи з того, що ми такої інформації не маємо, відповідно робити висновки не дуже коректно.
Ми з вами можемо судити тільки з офіційної інформації. У п’ятницю посольства західних країн вийшли на роботу, так принаймні ними було заявлено. По-друге, ми маємо інформацію про те, що, дійсно, в п’ятницю не те, що Верховна Рада не працювала, а були й закриті комітети Ради. Я особисто намагався потрапити на своє робоче місце до комітету і не зміг, бо все було зачинено.
Тобто реально очікували удар. Але судячи з того, що посольство Сполучених Штатів публічно заявило, що працівники повертаються до роботи, а ми знаємо, що в них є комунікація з Москвою, скоріше за все, ризики такого удару були не настільки високими. Але, знову ж підкреслю, що ми не мали доступу до всієї інформації.
Якщо казати про п’ятницю, то жодного голосування в Раді не передбачалось. У п’ятницю запланована година запитань до уряду. Крім того, треба розуміти, що робота нардепа не тільки в сесійному залі. Це тільки 10% його навантаження.
- Чому тоді Зеленський розкритикував рішення керівництва Ради?
- Знову ж таки повторю, ми не володіємо всією інформацією. Це точно не було рішенням Верховної Ради. Я нагадаю, що ми 24 лютого 2022 року прийняли рішення, що голова ВР приймає одноособове рішення на скликання або перерву засідань Верховної Ради. Для цього не потрібно погодження з фракціями і в тому числі зі «Слугою народу». Як голова Ради прийняв це рішення і чому, потрібно володіти всією повнотою інформації.
Тут ще одне питання виникає. Першим про ймовірний удар заявив народний депутат Тарас Батенко з групи «За Майбутнє». Він сказав про це о 21:30 в четвер у студії програми «Говорить Великий Львів», яка знаходиться у Львові. Виникає питання, а що він там робив увечері і як він планував бути в Раді зранку п’ятниці? Тобто він і не планував бути в парламенті. Це дуже дивно.
- Скільки часу є у нардепів після оголошення повітряної тривоги, щоб переміститися в укриття?
- У цьому випадку нардепи нічим не відрізняються від киян. У них часу стільки ж само, як у пересічного киянина будь де. Якщо це дрони, це один час, якщо балістика, то інший. Ми також можемо бути вражені, якщо не встигнемо сховатись.
- А якщо б насправді стався удар і нардепи б загинули, то в Україні не було б легітимної законодавчої влади?
- Наявність діючого парламенту — це річ, яка легітимізує взагалі сучасну владу України. Без наявності парламенту у відносинах з нашими західними партнерами буде відчуватись шалена прогалина і ставиться під питання існування влади взагалі як такої. До Верховної Ради можна по-різному ставитися, але це єдиний, крім президента, орган який може призначити Кабмін, може змінювати законодавство, бо жодними указами це неможливо і тому відсутність Ради має дуже вагоме значення.
- Якщо гіпотетично уявити, що після удару росіян якась частина нардепів загинула. Чи можна було б після цього набрати нову Раду за тими списками кандидатів, які складалися на парламентські вибори в 2019 році?
- Проблема не в списках, їх можна підняти і нардепів-списочників відновити. Проблема в мажоритарниках. А їх половина. Кворум Верховної Ради 300 людей. Зараз в нас працює 100 мажоритарників, якщо всі вони загинуть, то виникає питання легітимності парламенту.