15 червня у місті Бюргеншток (неподалік від Люцерна) у Швейцарії почався Глобальний саміт миру в Україні. Президент Володимир Зеленський особисто зустрів представників країн, які будуть спільно напрацьовувати шлях до завершення війни з РФ.
Фокус зібрав інформацію про перебіг першого дня саміту миру.
Саміт миру у Швейцарії — підготовка і перший день
Глобальний мирний саміт — зібрання, яке Україна почала готувати восени 2023 року. Перед цим відбулись менш масштабні заходи — у Данії, в Саудівській Аравії та на Мальті. Українські політики намагалися зібрати на одному майданчику максимальну кількість учасників – політиків на найвищих посадах. Усі разом вони попрацюють над першими кроками для завершення війни. Загальна кількість запрошень – понад 160. Остаточна кількість учасників – 92 країни та вісім міжнародних організацій.
15 червня — події у Бюргенштоку
Президент України Володимир Зеленський спершу провів коротке відкриття саміту спільно з президенткою Швейцарії Віолою Амгерд. Після цього український політик у спеціальному залі вітав учасників, які один за одним прибули на місце події. Серед них був президент Аргентини Хав'єр Мілей, який спершу відмовився від участі, але після окремого звернення передумав.
Після цього почалась перше пленарне засідання Глобального саміту миру. Перший спікер — Амгерд, яка почала з того, що найкраще домовлятись про завершення війни в оточенні мирних пейзажів. З її слів, саме тому обрали район Бюргеншток, куди приїхали 90 делегацій. Вона впевнена, що учасники зроблять нові кроки на шляху до завершення війни.
"Наша ціль — надихнути процес до справедливого, сталого і тривалого миру в Україні", — сказала вона.
Також спікерка перелічила основні цілі зустрічі. По-перше, мають домовитись щодо ядерної та продовольчої безпеки й щодо захисту цивільних. По-друге, результати цих домовленостей передадуть Росії.
Президент Зеленський, взявши слово, нагадав про страшні наслідки війни, коли гинуть жінки, діти, старші люди. Після цього пояснив, чому на саміті немає РФ.
"Якби Росії був цікавий мир, то не було б війни", — сказав він.
Також політик порадів, що є представники усіх континентів і тому "світ не розділився на блоки".
Наступні спікери — президентка Європейського Союзу Урсула фон дер Ляєн, віцепрезидентка США Камала Харріс, Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц. Серед перших виступаючих — представники Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів.
Які меседжі пролунали 15 червня
Очільники делегацій, які виступали на пленарному засіданні, зробили низку заяв щодо подій навколо російсько-української війни.
Канцлер ФРН Олаф Шольц заявив, що перш ніж завершити війну, потрібно провести тривалі перемовини. Якщо цього не зробити, то з'явиться "заморожений конфлікт".
Прем’єр-міністр Катару шейх Мохаммед бін Абдулрахман Аль Тані висловився за те, що війни мають завершуватись шляхом перемовин. При цьому він зауважив, що його країна "підтримує канал діалогу", а "мир має бути тривалим та справедливим".
Президент Польщі Анджей Дуда оцінив участь Білорусі в агресії РФ. На думку польського політика, Мінськ бере участь у війні на боці Москви.
Прем’єр-міністр Японії Кісіда Фуміо порівняв події в Україні зі Східною Азією. Він побоюється, що війна може початись і на цій частині Євразійського континенту (зазначимо, у Східній Азії Китай погрожує напасти на Тайвань, а КНДР погрожує Південній Кореї та Японії).
Президентка Грузії нагадала, що напад на РФ — це продовження попередніх агресивних дій Москви проти сусідніх країн. Найперше, ідеться про війну 2008 року, коли Росія ледь не окупувала Тбілісі.
"Перед Бучею була Абхазія. Перед Україною була Грузія", — сказала вона.
Президент Іспанії Педро Санчес відзначив мужність українського народу і пояснив, що потрібно залучити усі ресурси, щоб не сталась ядерна катастрофа.
Президент Гани Нана Акуфо-Аддо наголосив, що найбільш постраждалим континентом є Африка. Він пояснив, що війна РФ проти України загрожує продовольчій безпеці: там зростають ціни і з'являється дефіцит продовольства.
Прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович запевнив, що війна не повинна завершитись капітуляцією країни-жертви. Кращий варіант — програм країни-агресора.
Після завершення виступів усі делегації вийшли на подвір'я та зробили спільне фото.
З ким зустрівся Зеленський
У Telegram-каналі президента згадали про кілька зустрічей у кулуарах саміту.
Віцепрезидентка США Камала Гарріс обговорила з Зеленським питання озброєння, яке має отримати Україна. Також йшла мова про безпекову угоду і про надання додаткових систем ППО ЗРК Patriot.
Президент Чилі Габріель Борич кілька хвилин поспілкувався з президентом, свідчать кадри з місця подій. Зеленський йому подякував за рішення долучитись до саміту як ще одному представнику Південної Америки (є Аргентина, немає Бразилії).
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі обговорила з українським президентом питання вступу до Євросоюзу. Ще одна тема для розмови — енергетичний та повітряний терор, який росіяни влаштували українцям.
Вселенський Патріарх Варфоломій також зустрівся з Зеленським. Під час нетривалого спілкування вони обговорили гуманітарні питання: про порятунок дітей та полонених.
Що відомо про підсумковий документ саміту
Раніше Фокус писав про документ, який планують підписати за підсумками саміту миру. У проєкту документа, який начебто погодились підписати усі 90 делегацій, могло не бути пункту про виведення військ РФ з окупованих територій. Пункт вимагають видалити представники країн, які підтримують контакти з РФ, розповіли журналісти японського видання NHK. Згодом з'ясувалось, що цю пропозицію відкинули і погодились поки що підтвердити три основні пункти формули Зеленського: атомна безпека, продовольча безпека, обмін полонених та повернення дітей.
15 червня з'явився коментар голови офісу президента Андрія Єрмака. Політик пояснив, якими є принципові пункти, від яких Україна не відмовиться під час мирних перемовин. Головними є територіальна цілісність та сувереністе, пояснив він. Коли будуть напрацьовані перші три кроки миру, їх отримає РФ і це може статись на наступному саміті, ішлося у коментарі.
Зазначимо, українські журналісти помітили представників росЗМІ на саміті у Швейцарії. Росіяни не надто афішували присутність, але мали можливість брати коментарі в усіх учасників зібрання. Організатори пояснили, що російських журналістів запросили саме вони.
Нагадуємо, напередодні саміту президент РФ Володимир Путін оприлюднив власний план миру. План Кремля включає повну окупацію чотирьох українських областей на півдні та сході, а також Криму. Тим часом NYT опублікувало повний текст проєкту угоди, сформульовані у перші місяці вторгнення у 2022 році. Експерти видання пояснили, які вимоги Москви були неприйнятними й тому угоду відкинули.