Перед президентськими виборами влада підвищить пенсії, одноразово виплатить надбавку малозабезпеченим пенсіонерам і почне платити субсидії готівкою.
Конкуренти у президентських перегонах, дорікаючи Петру Порошенку у заграванні з виборцями перед виборами, називають березневі виплати підкупом. Тоді як президент і прем'єр-міністр говорять про "відновлення соціальної справедливості" і "стратегію боротьби з бідністю".
Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Петро Порошенко став багато говорити про боротьбу з бідністю після старту виборчої кампанії. Дорікаючи своїм конкурентам у тому, що вони тільки обіцяють, але нічого не роблять, глава держави під прицілом телекамер розповідає, як влада піклується про населення: платить субсидії, збільшує пенсії, допомоги малозабезпеченим і багатодітним сім'ям, а також мінімальну зарплату.
У березні – у місяць президентських виборів – заплановано відразу кілька великих виплат на соціальні потреби, у тому числі з держбюджету. Пенсійний фонд в березні проведе перерахунок пенсій – індексацію, завершивши виплати за тиждень до голосування у першому турі. Крім того, у березні-квітні громадяни, у яких пенсії нижче мінімальних, отримають двома частинами додатково 2410 гривень.
У цей час – ще до першого туру президентських виборів – уряд вперше видасть населенню субсидії готівкою. І якщо індексація пенсій була запланована у 2017 році, то доплати малозабезпеченим пенсіонерам та роздача грошей субсидіантам – очевидний експромт влади.
Старим скрізь шана
Щорічний перерахунок пенсій затверджено у рамках пенсійної реформи, прийнятої у жовтні 2017 року. Ключові критерії, від яких залежить сума пенсії, – розмір зарплати і страховий стаж – період, протягом якого роботодавець платив за співробітника соціальні внески. Розрахунок надбавки до пенсії відбувається за затвердженою формулою, в якій враховується 50% інфляції за попередній рік і 50% зростання середньої зарплати. Склавши ці показники, отримані за фактом 2018 року, чиновники вийшли на коефіцієнт 1,17. Іншими словами, слідуючи формулы, у березні пенсії зростуть на 17%.
Пенсії автоматично перерахують для 10,2 млн пенсіонерів, уточнив міністр соціальної політики Андрій Рева. За його словами, середній розмір підвищення складе 255 гривень. "Ця цифра не однакова для всіх. Вона буде диференційована виходячи з формули. Але мінімальне підвищення пенсій становитиме 100 гривень. Випадків з 5-6 гривнями не буде", – заявив міністр.
Але важливо розуміти, що після індексації пенсії зростуть не у всіх. Принаймні, якщо дотримуватися формули – тобто, закону. Як пояснив міністр, близько 2,2 млн пенсіонерів суто арифметично не можуть розраховувати на надбавку, оскільки вони мали низьку зарплату до виходу на пенсію. Ця категорія пенсіонерів зараз отримує в районі 1,5-1,6 тис. гривень у місяць.
Разом з тим, за словами міністра, близько 1,9 млн таких пенсіонерів мають великий трудовий стаж – 35 років у чоловіків та 30 років у жінок (ті, хто виходили на пенсію до 2011 року – 25 і 20 років відповідно). Чиновники вирішили, що хоч ці люди не можуть розраховувати на надбавку до пенсії, вони все ж на неї заслуговують. І тому у березні-квітні майже 1,9 млн пенсіонерів отримають двома траншами додатково по 1205 гривень кожний, вирішили в уряді.
Чому саме 2410 гривень? Як пояснив Андрій Рева, це базова пенсія – 1497 гривень, помножена на індекс споживчих цін за два роки. Дві виплати у березні і квітні – це буде одноразова допомога, яка "їм належить по праву", заявив на засіданні Кабміну у минулу середу Володимир Гройсман.
"Це елемент соціальної справедливості – люди, які чесно працювали і мають великий трудовий стаж, сьогодні не мають високої базової пенсії з тієї причини, що у них була низька зарплата. Це колгоспники, працівники навчальних закладів, медсестри і санітарки у лікарнях", – погодився з прем'єром Андрій Рева.
За рахунок чого будуть платити надбавки за 2410 гривень? Гроші візьмуть з додаткових дотацій Пенсійному фонду, які він отримує з держбюджету. У Кабміні запевняють, що компенсувати витрати вдасться за рахунок коштів, виручених від розмитнення авто на європейській реєстрації – так званих "євроблях". Спочатку чиновники планували зібрати з "євробляхеров" 1 млрд гривень, але за фактом у держскарбницю надійшло понад 8,5 млрд гривень. І більше половини цієї суми зараз витратять на доплати по 2410 гривень.
Прем'єр-міністр запевняє, що рішення з надбавками до пенсій – не передвиборчий крок на користь влади, а значить і Петра Порошенка. "Я завжди говорив, що я нічого не роблю не під які вибори", – зазначив Гройсман. Разом з тим, він не приховує, що ідея з додатковими виплатами належить президентові. І це незважаючи на те, що подібні питання не належать до компетенції глави держави.
"Ще восени минулого року президент вийшов з ініціативою, щоб додаткові надходження від розмитнення так званих "євроблях" були направлені на такі доплати (тим, хто отримує найнижчу пенсію, - ред.). Таких кроків має бути все більше, більше і більше. Ми знаємо наскільки сьогодні важко жити людям на мінімальні пенсії", – заявив Гройсман.
Чи робитиме уряд у майбутньому такі виплати або обмежиться передвиборчим періодом, сказати складно. Якщо виходити з можливостей бюджету Пенсійного фонду, такі широкі жести йому не по кишені навіть зараз. У 2019 році дефіцит ПФ виріс до 165 млрд гривень, що на 27 млрд гривень більше, ніж роком раніше. Різницю у доходах і видатках Пенсійного фонду покриває держбюджет за рахунок податків та інших надходжень.
У минулому році ПФ не вистачало грошей, навіть з урахуванням траншей з держскарбниці. У липні стався збій з виплатами. Протягом року ПФ позичав кошти у Держказначейства, щоб вчасно розрахуватися з пенсіонерами. У грудні уряд був змушений збільшити дотації на виплату пенсій з держбюджету майже на 11 млрд гривень. В інтерв'ю РБК-Україна Андрій Рева не підтвердив, що збільшений дефіцит пов'язаний зі збільшенням пенсій військовим, витрати на які не були заплановані. За його версією, дотації довелося збільшити, оскільки не вдалося стягнути з бізнесу борги по ЄСВ, які на даний момент складають 23 млрд гривень. "Військові тут ні при чому. Гроші для них були зарезервовані", – наполягав міністр.
Комунальна щедрість
Взявши курс на боротьбу з бідністю, як про це говорять самі представники влади, у березні чиновники в порядку експерименту також роздадуть субсидії готівкою . І субсидіантам потрібно буде самостійно оплатити комунальні послуги. У місяць з держбюджету будуть витрачати "живими" грошима близько 6 млрд гривень, розповідав міністр Рева.
Ідея з виплатою субсидій на руки виникла лише півтора місяці тому. Спочатку планувалося, що у цьому році в Україні стартує монетизація житлових субсидій, яка передбачає перерахування коштів на рахунки субсидіантів, з яких гроші будуть автоматично перераховуватися постачальникам послуг. Такий підхід гарантує, що послуги будуть оплачені, а субсидії не витрачені населенням на інші цілі. І тільки у кінці опалювального сезону субсидіант може отримати частину грошей, якщо використовував послуг на меншу суму, ніж становить його субсидія. Щоб ця система запрацювала, Кабмін у грудні прийняв необхідні нормативні акти, прописавши механізм розрахунків.
Але вже на початку січня на нараді у президента було прийнято рішення паралельно з безготівковою монетизацією почати виплату субсидій готівкою вже з березня. Гроші вирішили давати перевіреним субсидіантам, яким пільги оформили ще у минулому році, а всіх нових – перевести на безготівкові цільові виплати. Петро Порошенко назвав цей крок "довірою до людей". Втім, влада все ж визнає ризик, що, отримавши гроші, населення може витратити їх не на оплату "комуналки". І, тим не менш, чиновники все ж пішли на експеримент. "Це великий ризик, я це прекрасно розумію. Але ми прорахували, що від цього нічого не впаде", – говорив виданню Рева.
Як і у випадку з надбавками у 2410 гривень до пенсій, цільова аудиторія ноу-хау з субсидіями – пенсіонери. Адже серед субсидіантів їх переважна більшість – близько 75%. Петро Порошенко на одному з чергових засідань, присвячених соціальним виплатам, припустив, що у зв'язку з теплою погодою у лютому і березні буде можливість зекономлені кошти на енергозбереження "залишити у кишені пенсіонера".
"Це моя і прем'єр-міністра і уряду логіка, що економічне зростання кожен повинен відчути на власній кишені. Виконувати патерналістську, соціальну функцію держави", – сказав президент.
Гра на чужому полі
Петро Порошенко, безумовно, далеко не перший президент, який прагне отримати вигоду на виборах від підвищення пенсій та інших соцвиплат. Ці методи до нього використовували й інші політики, в тому числі і деякі з його нинішніх опонентів. Юлія Тимошенко, наприклад, будучи прем'єр-міністром пішла на явно популярний крок і виплатила вкладникам радянського "Сбербанку" частину їх "згорілих" заощаджень. Тепер же лідер "Батьківщини" називає ініціативи нинішньої влади підкупом.
"Ми всі наступні п'ять років в рамках боротьби з бідністю будемо "підкуповувати" пенсіонерів, збільшуючи їм пенсії, людей праці, збільшуючи зарплати, сім'ї та багатодітних матерів, збільшуючи їм допомогу. Це наша стратегія боротьби з бідністю", – заперечив на критику Порошенко на одній з останніх нарад з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, присвяченій березневій індексації пенсій.
І хоча питання пенсій, зарплат і субсидій, м'яко кажучи, не входять у зону відповідальності глави держави, Порошенко і раніше у них публічно втручався, заходячи тим самим на територію Володимира Гройсмана. Ще у грудні 2017 року президент закликав Кабмін встановити мінімальну зарплату на рівні 4100 гривень. Уряд, втім, тоді не знайшов у бюджеті такої можливості, зробивши це через рік. "Президент поставив завдання вийти на 4 тисячі гривень до кінця року. І це не межа", – говорив Порошенко у травні минулого року про свої звернення до Кабміну.
Вже у вересні, анонсуючи підвищення мінімальної зарплати до 4200 гривень, президент сказав, що "це нечуваний ріст зарплати". При цьому він уточнив, що "ми це робимо не перед виборами – ми це робимо для того, щоб не бути більше країною дешевої робочої сили". В кінці року, продовжуючи міркувати про мінімальну зарплату, Порошенко сказав, що її рівень все ще невисокий, а повинен бути більше 5 тис. гривень.
Вийшовши за рамки суто президентських функцій, Порошенко у минулому році також активно коментував ситуацію, пов'язану з намірами "Укрпошти" скоротити кілька тисяч відділень у сільській місцевості і звільнити листонош. Ці плани компанія пояснювала тим, що доставка пенсій у селах збиткова. Але президент перед об'єктивами телекамер "наказав припинити звільняти листонош", звернувшись до міністра інфраструктури і глави "Укрпошти", які сиділи навпроти нього. Виконуючи "наказ" Порошенка, уряд все ж передбачив у держбюджеті 500 млн гривень на дотації компанії, тим самим зберігши листонош на робочих місцях.
Перед виборами саме листоноші понесуть пенсіонерам субсидії, підвищені пенсії і надбавки до них – все те, що Порошенко і Гройсман називають "соціальною справедливістю" і "боротьбою з бідністю". І саме в березні від роботи листонош багато у чому буде залежати, з яким настроєм українці прийдуть на виборчі дільниці 31 березня.