Генпрокуратура завершує розслідування першої гучної справи щодо vip-посадовця з нової влади - колишнього заступника міністра екології Богдана Преснера.
Звільнений чиновник вже вивчає матеріали справи, після чого вона буде передана до суду. Речник Генпрокуратури Юрій Бойченко повідомив "Українській правді", що матеріали для ознайомлення були передані Преснеру минулого тижня.
В принципі, законодавство не обмежує час на вивчення власної кримінальної справи, але в разі затягування слідчий може скласти графік для обвинуваченого.
"Там справа не об'ємна. Я думаю, що протягом якогось місяця він ознайомиться", - зазначив Бойченко.
Богдан Преснер був затриманий на початку червня 2010-го.
Йому загрожує від восьми до дванадцяти років. На стільки тягне стаття, за якою йому було висунуто обвинувачення - "одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище" (частина 3 статті 368 Кримінального кодексу).
За офіційним повідомленням прокуратури, чиновник хотів "одержати винагороду за сприяння в призначенні на посаду керівника обласного рівня".
Майже миттєво Кабмін звільнив Преснера, а прем'єр Азаров розповів про "серйозну кадрову помилку, за яку необхідно спитати з винних".
Декілька днів тому Печерський райсуд продовжив термін арешту екс-чиновнику ще на один місяць - в зв'язку з тим, що "строки утримання останнього під вартою закінчуються, але закінчити досудове слідство у визначений термін не виявляється можливим".
У слідчому ізоляторі також перебуває водій колишнього урядовця, якому слідство закидає "пособництво в одержанні хабара", поєднане з одержанням хабара.
"Українській правді" стали відомі подробиці подій, які встановило слідство у "справі Преснера".
Отже, Богдан Преснер був призначений на посаду заступника міністра у березні 2010 року за поданням міністра Віктора Бойка.
До цього Преснер працював старшим держінспектором Держкомітету рибного господарства України.
Будучи заступником міністра, у травні цього року Преснер вимагав 200 тисяч доларів хабара за призначення на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, але встиг отримати лише 100 тисяч, після чого був арештований.
Події розгорталися так.
29 квітня 2010 року до Мінприроди надійшов лист-подання від Одеської обласної адміністрації. Від Мінприроди вимагалося надати згоду на призначення начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області.
Претендував на цю посаду заступник начальника цієї установи, прізвище якого тримається в секреті, а Преснер за розподілом обов'язків у міністерстві як раз вів екологічні інспекції.
20 травня урядовець викликав претендента на посаду до міністерства для співбесіди. Тоді, за даними слідства, він і почав вимагати хабар у 200 тисяч доларів. В інакшому випадку він погрожував заблокувати призначення.
Слідство вважає, що претендент на крісло керівника Одеської обласної екологічної інспекції "був вимушений погодитися на вимоги Преснера". Хоча все одно цікаво, як він збирався "компенсувати" витрати за призначення на посаду.
Отже, ранком 28 травня кандидат прибув до приміщення Мінприроди на вулиці Урицького в Києві. Під час їхньої зустрічі, яка відбулась на першому поверсі міністерства, Преснер уточнив свої вимоги: претендент має дати йому першу частину хабара - 100 тисяч доларів цього ж дня.
Другу половину хабара він мав віддати вже після призначення на посаду.
Того ж дня близько 20 години - а це була п'ятниця, і робочий день закінчився - претендент повідомив Преснеру, що має при собі лише 10 тисяч доларів, з якими він готовий розстатися.
Урядовець взяв портфель та запропонував йому вийти з кабінету та піти до ліфту. Вже у кабіні Преснер наказав взяти портфель та жестами пояснив, що претендент має покласти до нього гроші, що той і зробив.
Минулі вихідні, і в понеділок 31 травня Преснер зателефонував претенденту з вимогою віддати цього ж дня другу частину хабара у сумі 90 тисяч доларів.
Коли жертва шантажу принесла гроші, Преснер запропонував вийти разом з ним з приміщення та сісти до автомобіля "Ауді A6", яким керував водій чиновника.
Їдучи до Будинку уряду на Грушевського, заступник міністра наказав претенденту передати гроші водію та вийшов з машини. Неподалік від вулиці Механізаторів кандидат на посаду віддав водію Преснера решту першого траншу - 90 тисяч доларів.
Отже протягом 28-31 травня Преснер розбагатів на 100 тисяч доларів. За офіційним курсом на той момент це 792 тисячі гривень, що більш ніж у п'ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і за законодавством значиться "особливо великим розміром".
Однак довести до кінця свої наміри урядовцю не судилося - правоохоронці його затримали разом з водієм.
Преснер свою вину не визнав та від дачі свідчень відмовився. Під час судового засідання, коли урядовцю визначали запобіжний захід, він просив не брати його під варту, посилаючись на свою пневмонію та серцевий напад.
Але прокурор підтримав подання слідчого та пояснив, що Преснер може перешкоджати встановленню істини, а здоров'я не заважає йому сидіти в СІЗО. Зрештою суд таки відправив урядовця за ґрати.
За прикладом начальника, водій також відмовився свідчити та попросив застосувати до нього підписку про невиїзд, адже він має постійне місце проживання в Києві, має на утриманні мати похилого віку. Але й водія відправили за ґрати.
У цій справі існує також постанова суду про проведення обшуку в житлі Преснера у місті Винники Личаківського району Львівщини.
Зокрема, суддя дозволив слідчому Генпрокуратури провести обшук у житлі, у тому числі господарських будівлях, гаражах та сараях урядовця.
З документів справи випливає, що до правоохоронців із заявою про вчинення злочину урядовцем звернувся сам претендент на посаду - заступник начальника екологічної інспекції Одещини.
"Українська правда" намагалася зв'язатися з одеською інспекцією, однак у приймальні керівника сказали, що наразі у відомстві з керівництва є лише в.о. начальника екологічної інспекції - заступник керівника Олег Вахрушев, якого не було на місці.
Справа Преснера витягла на світло не лише схеми передачі брудних грошей чиновникам - у кабінах ліфтів та через вірних водіїв.
Ця історія окрім всього цікава і розміром корупційних розцінок.
Навіть у такій непримітній організації, як обласна екологічна інспекція, можна "заробити" стільки, що призначення керівником оцінюють в дві сотні тисяч доларів.
Такі тарифи диктує сам "ринок" корупції. Тобто на своєму місці дрібний чиновник має "наколядувати" стільки, щоб і собі кишені наповнити, і компенсувати витрати, занесені на гору.
Скільки тоді "заробляють" чиновники трохи вищого статусу, можна лише уявити.
Джерело