Як і коли світ спорту втрачав кращих за трагічних обставин, пише "КП" в Україні".
29 листопада в Колумбії, всього за 30 кілометрів до найближчого аеропорту, розбився літак, на борту якого летіла бразильська футбольна команда "Шапекоэнсе". Всього на борту були 77 пасажирів. Вижило тільки шестеро.
16 липня 1960 року
При приземленні в аеропорту Каструп міста Ересунн на острові Амагер (Данія) поблизу Копенгагена зазнав катастрофи літак з другою збірною Данії на борту. Загинули 8 футболістів. Ці гравці готувалися до Олімпійського футбольного турніру в Римі. Незважаючи на трагедію, Данський футбольний союз вирішив не відмовлятися від участі в Олімпіаді.
Пілот дивом вижив, але залишився інвалідом, втративши ногу.
3 квітня 1961 року
3 квітня 1961 року команда південної зони першого дивізіону Чемпіонату Чилі - "Грін Крос" (Сантьяго), розбилася в повному складі в гірському масиві Лас-Ластимас в Кордильєрах при поверненні з міста Осоріо (Чилі). 24 людини загинуло.
26 вересня 1969 року. "Стронгест"
19 гравців і керівників клубу "Стронгест", самої популярної команди Болівії, загинули в авіакатастрофі. Їхній літак розбився в Андах, коли команда летіла до себе на батьківщину в місто Ла-Пас.
Слідча комісія не змогла встановити точну причину катастрофи. Було визначено, що на борту міг відбуватися пожежа, в результаті якого літак заповнило димом. Екіпаж спробував здійснити вимушену посадку на місцевості, при цьому через задимлення і снігопаду міг керуватися тільки показаннями приладів. Знизившись до висоти 4,7 км авіалайнер в 20 км від Вилоко і в 176 км від Ла-Паса врізався в схил гори Чокетанга і повністю зруйнувався. Все 74 людини на борту загинули. На той момент це була найбільша авіаційна катастрофа в країні.
31 грудня 1970 року
Команда "Ейр-Ліквід" (Алжир), що летіла на товариську зустріч в Іспанію, загинула в авіакатастрофі в повному складі.
11 серпня 1979 року
17 гравців і тренерів ташкентського клубу "Пахтакор" (СРСР) загинули в авіакатастрофі, коли Ту-134, в якому команда летіла до Мінська на черговий матч чемпіонату СРСР з мінським "Динамо", зіткнувся з іншим Ту-134 на висоті 8400 метрів. Після цієї трагедії команда в цьому і кількох наступних чемпіонатах була посилена добровольцями з інших клубів, а в регламент чемпіонату СРСР з футболу була внесена стаття, за якою протягом трьох років (включаючи чемпіонат СРСР 1979 року) незалежно від результатів "Пахтакор" зберігав місце у Вищій лізі радянського футболу.
Пізніше основний склад "Пахтакора" формувався з гравців дублюючого і навіть юніорського складу.
8 грудня 1987 року
43 людини - гравці, керівники команди та вболівальники "Альянсу Ліма" загинули в авіакатастрофі, коли команда поверталася додому після матчу національного чемпіонату. Літак впав у море в 6 милях на північ від столиці Перу.
7 червня 1989 року
7 червня 1989 при посадці в аеропорту столиці Сурінаму Парамарібо розбився літак рейсом з Амстердама. Серед загиблих - 23 голландських футболіста суринамської походження.
Вижили тільки ті, кому відмовили від участі їх клуби: Рууд Гулліт, Франк Райкаард, Арон Вінтер, Брайан Рой і деякі інші.
Представник ФК "Шапекоэнсе", футболісти якого розбилися в Колумбії по дорозі на фінал Південноамериканського кубка-2016, вперше виступив з заявою про трагедію. Голова ради директорів бразильського клубу Плиниу Давид де Ніс Филью був у списку членів делегації, які повинні були летіти разом з командою, але з-за бізнес-зустрічі йому довелося відкласти виліт. Таким чином, Ніс Филью дивом уникнув потрапляння на нещасливий рейс і вижив.