Російська ядерна зброя таки з'явиться на території Білорусі. Днями відповідні плани підтвердив президент РФ Володимир Путін, чим викликав бурхливу міжнародну реакцію, а Україна вже вимагає скликати Радбез ООН.
За час повномасштабної війни в Україні російський президент не вперше вдається до ядерного шантажу. Його війська контролюють Запорізьку атомну станцію, а нещодавно Москва призупинила участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння.
Тепер він ясно дав зрозуміти, що не має наміру зупинятися і розгорне тактичну ядерну зброю в Білорусі. Ймовірно, з тієї причини, що так звана "спецоперація" йде далеко не за планом.
Міжнародна спільнота одразу відреагувала на заяву Путіна. На Заході виступили з різким засудженням: у чергових спробах залякати союзників України, з одного боку, побачили загрозу безпеці в Європі, а з іншого – відверту слабкість Кремля. Підвищення градуса ядерної риторики не проігнорували й у Китаї. Офіційний Пекін, який прийнято вважати партнером Росії, нагадав їй про необхідність знизити стратегічні ризики та розрядити ситуацію.
Розміщення ядерної зброї може спровокувати нові санкції проти Білорусі, оскільки на міжнародному рівні вона зобов'язалася бути вільною від неї. Тим часом у НАТО побоюються, що Росія продовжуватиме порушувати зобов'язання щодо контролю над озброєннями. Хоча формально положення договору про нерозповсюдження будуть дотримані, оскільки Москва вже заявила, що залишить контроль за собою.
"На прохання Лукашенка"
Про те, що диктатор Олександр Лукашенко виступає за розгортання ядерної зброї у Білорусі, відомо давно. Власне, своє рішення Путін обґрунтував згодою білоруського сателіту. І подав його під виглядом протидії розміщенню американських боєголовок у Європі.
"Ми домовилися, що ми зробимо те саме, не порушуючи своїх зобов'язань, хочу це підкреслити, не порушуючи своїх міжнародних зобов'язань щодо нерозповсюдження ядерної зброї… (Ядерну зброю, – ред.) ми не передаємо. Ні США своїм союзникам не передають. Ми у принципі робимо все те саме, що вони роблять десятиліттями. Вони мають у певних країнах у союзників і готують їх носії та екіпажі. Ми те саме збираємося робити. Саме про це Олександр Григорович попросив", – заявив він.
За його словами, приводом для активізації нібито стала заява Великобританії про передачу Україні снарядів із збідненим ураном для танків Challenger 2. Цікаво, що сам Лукашенко досі публічно не коментував слова Путіна. Минулої осені він говорив, що підніме таке питання лише у разі агресії проти Білорусі чи появи американської ядерної зброї у Польщі.
Замість Лукашенка пояснювати позицію Мінська довелося білоруському МЗС. Сьогодні там запевнили, що змушені зміцнювати безпеку в рамках "союзної держави" на тлі безпрецедентного політичного, економічного та інформаційного тиску Заходу.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко не бачить нічого незвичайного у мовчанні Лукашенка. По-перше, рішення готувалося заздалегідь, і без'ядерний статус ще у лютому 2022-го виключили із конституції Білорусі. По-друге, під час візиту до Мінська у грудні минулого року Путін говорив про переоснащення білоруських літаків під озброєння "з особливим компонентом".
"Це цілком усвідомлене та заплановане рішення Путіна та Лукашенка, саме вони про це домовлялися. І я не бачу нічого дивного у тому, що білоруський диктатор досі не реагує", – зазначив він.
Точних термінів ще немає
Американський Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що Путін намагався розмістити ядерну зброю в Білорусі ще до вторгнення в Україну. Але, за оцінками експертів, він вирішив не поспішати, щоб зберегти важіль для тиску на Захід у рамках подальших інформаційних операцій.
Як заявив російський президент, під ядерну зброю вже нібито переобладнали 10 літаків ВПС Білорусі. Про які саме йдеться, він не уточнив. Білоруські ЗМІ вважають, що у ролі носіїв можуть виступити штурмовики Су-25.
Військовий аналітик Петро Черник сумнівається, що це правда. На його думку, білоруси не мають і не матимуть своїх носіїв.
"Мені поки що складно зрозуміти, під яку тактичну ракету їх могли переобладнати. Станом на зараз, це не більше ніж гра м'язами. Навіщо переобладнати Су-25 під ядерний удар, якщо є боєголовка для "Іскандера", у якого ракета з дальністю від 500 до 2 500 кілометрів? "Іскандери" можуть нести ядерну боєголовку до 50 кілотонн, і ці ракетні комплекси давно завели до Білорусі", - зазначив.
Для порівняння 50 кілотонн – це за потужністю як дві з половиною бомби, скинуті у 1957 році на Хіросіму. Тобто теоретично заряд "Іскандера" здатний знищити ціле місто.
На думку Черника, літаками-носіями залишаться російські МіГ-31К, які базуються на аеродромі у "Мачулищах" під Мінськом. Вони можуть нести ракети Х-47М2 "Кинжал" з ядерною боєголовкою теж до 50 кілотонн. Крім того, Москва може задіяти стратегічні бомбардувальники Ту-95МС. Вони здатні брати на борт до восьми ракет Х-102 (ядерний варіант Х-101) із зарядом потужністю від 250 кілотонн до 1 мегатонни.
"У воєнному сенсі поява ядерної зброї в Білорусі взагалі нічого не означає. Яка різниця, з якого боку прилетить ракета? У першу чергу "ядерний жупел" - це наративи на власне населення, мовляв, дивіться, які ми сильні. Вони піднімають градус нібито в протистоянні зі США, хоча США абсолютно спокійно до цього ставляться. Зараз у мене як у аналітика немає доказової бази того, що удар має ось-ось статися. Поки що це виключно рефлексія на боєприпаси із збідненим ураном, що рухаються до нас. І не більше", – додав він.
Щодо термінів, то експерти погоджуються, що ядерну зброю можуть розмістити в Білорусі вже цього року. Та й сам Путін обіцяв, що всі домовленості "відбудуться найближчим часом".
Він також казав, що з 3 квітня розпочнеться навчання білоруських екіпажів, а 1 липня завершиться будівництво спеціального сховища. Де воно буде, невідомо, але у відкритому доступі є інформація про щонайменше три об'єкти, які за СРСР мали статус центральної бази зберігання (ЦБГ). Це "Гомель-30" у Гомельській області, а також бази біля аеродромів "Мачулищі" та "Барановичі" (Брестська область).
Як зазначають у міжнародному розвідувальному співтоваристві InformNapalm, найімовірнішим місцем зберігання може стати арсенал "Гомель-30". Цей об'єкт тривалий час був законсервований та перебуває у задовільному стані. Цілком можливо, що там є місце для 8-10 тактичних ядерних зарядів.
Український профільний портал Defense Express не виключає , що вони зберігатимуться на базі у "Мачулищах". Його потужності могли зберегтися ще краще, оскільки місцеві сховища використовував білоруський Центробанк для зберігання валютних цінностей. А до 1994 на цьому аеродромі розміщувався полк Ту-22К, які можуть нести ракети Х-22 з ядерними боєголовками.
Чи є загрози для України
Плани розмістити ядерну зброю в Білорусі насторожили українську владу. Секретар РНБО Олексій Данілов вважає, що Кремль узяв її в "ядерні заручники" і зробив крок до внутрішньої дестабілізації країни. Зокрема, максимально підвищивши рівень негативного сприйняття Росії у білоруському суспільстві.
В Офісі президента впевнені, що таким чином Путін боїться зазнати поразки у війні, і тому змушений вдатися до залякування. А представник військової розвідки Андрій Юсов наголошує, що Москва підвищує ставки в ядерному шантажі, програючи на полі бою. Але західні союзники не мають наміру йти на поводу у Кремля. Домисли про переміщення зарядів він також назвав "жонглюванням словами", оскільки вони поки що не підтверджуються.
Лідер парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в інтерв'ю SkyNews заявив, що Україна має готуватися до розміщення ядерної зброї в Білорусі. На його думку, такі дії можуть спровокувати відкриття другого фронту, що спричинить посилення мобілізації.
"Це може означати залучення більшої кількості людей до армії. Нам потрібно принаймні ще вісім бригад, щоб контролювати цю лінію фронту. На щастя для нас, ця територія та рельєф схожі на болота. Тому буде важко напасти", – додав він, але пізніше на телемарафоні дезавуював свої ж слова, заявивши, що "мобілізація як тривала, так і триватиме".
Член комітету Верховної ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Вениславський наголошує, що на сьогодні загрози другого фронту з білоруського напрямку немає. А ресурсу в рамках загальної мобілізації вистачає, тож посилення не буде навіть на тлі загрози розміщення ядерної зброї.
Експерт Олександр Мусієнко звертає увагу на те, що тепер з'явиться ще один простір для ескалації. І він насамперед спрямований не проти України, а проти Заходу. Оскільки раніше в ході спільних навчань Росія та Білорусь відпрацьовували тією чи іншою мірою удари по Польщі, Німеччині та країнах Балтії.
"Ядерна зброя потребує певного навчання та моделювання її застосування. Без цього використовувати її досить складно. Тому я бачу це як загрозу для країн НАТО, які межують з Білоруссю. Щодо України, то великої загрози тут я не бачу", – додав він у коментарі виданню.
Поки можна сказати, що, судячи з реакції Заходу, залякати його точно не вдалося. На що, напевно, дуже розраховували в Кремлі.