Західні політики почали шукати компроміси, на які погодиться Україна задля мирних переговорів з Росією.
Зі свого боку президент Володимир Зеленський запевнив, що на нього ніхто не тисне, а походження таких чуток йому невідоме.
Фокус дізнавався, чому західні партнери Києва слідом за Кремлем почали транслювати тему переговорів.
Тема мирних переговорів щодо України не полишає світовий інформаційний простір. Після закидів російського президента Володимира Путіна та міністра оборони Сергія Шойгу про готовність до конструктивного діалогу із Заходом щодо урегулювання "української кризи" в гру вступили західні політики.
Так за даними американського NBC News, офіційні особи Європи та США вже почали обговорювати з Києвом можливі мирні переговори з Росією. Інформація подається анонімно, з посиланням на неназваних колишнього та чинного американського чиновників.
Йдеться, що дискусія охоплює широкий спектр тем аж до того, від чого Україна готова відмовитися задля досягнення мирної угоди. Вперше такі розмови почалися в жовтні під час зустрічі Контактної групи з оборони України, більш відомої як "Рамштайн". Приводом до цього стало занепокоєння західних партнерів, що війна заходить в глухий кут, а можливості для надання допомоги стають дедалі меншими. Таке твердження виглядає доволі скептично, адже так званий "маховик ОПК" країн НАТО лише набирає обертів.
Тема ініціативи мирних переговорів від Заходу не є новою та систематично зʼявляється в західних ЗМІ. Для прикладу, в серпні 2023 року видання The New York Times написало, що Україну можуть змушувати починати мирні переговори з РФ вже незабаром. Такі висновки було зроблено через проведення зустрічі в Джидді. Примітно, що саме після Джидди та переговорів у Китаї, російське керівництво також почало просувати тему зупинення війни.
На сьогодні не існує жодного робочого треку щодо мирних переговорів з РФ. Єдиним публічним документом є формула миру від Володимира Зеленського, яку російська сторона намагається не помічати. Водночас Кремль не пропонує своїх проєктів для обговорення, ба більше — ігнорує Україну, підкреслюючи, що розмовляти потрібно із Заходом.
Примітно, що сам президент Володимир Зеленський заявив, що на Україну не тисне ніхто з лідерів країн ЄС, США чи інших партнерів з метою нав’язати переговори.
"Я не знаю, хто це публікує. Я не знаю, для чого це робиться. У мене дуже неприємне відчуття, що навіть ми, українці, в медіа також підтримуємо цю тематику. Я здивований цим", — сказав Зеленський на пресконференції з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
Водночас про відсутність будь-якого тиску з боку Заходу заговорили й в США. Так, представник Державного департаменту США Ведант Пател запевнив, що йому невідомо про будь-які обговорення з українською стороною, які могли би спонукати Київ до "мирних переговорів" з Росією, щоб прискорити завершення війни в Україні.
Варто згадати, що рівно рік тому, колишній посол США в Україні Джон Гербст також згадував про мирні переговори. Тоді дипломат говорив, що їхнє проведення не принесе жодних результатів для Заходу і Києва. У 2022 році Сили оборони звільнили значні території від російської окупації та готували плани на контрнаступ 2023 року. Саме результати контрнаступу мали стати основою переговорних позицій з Кремлем. Таких результатів наразі немає, а Захід, перегрітий високими очікуваннями, вкочується в період виборів. Тому розв'язання питання війни в Україні знову зʼявляється на порядку денному насамперед для отримання політичних дивідендів.
Чому мирні переговори в Україні є в політичному тренді
Політолог Олег Пастернак пояснює, що в умовах обмеженого доступу до інформації, коли населення не володіє ситуацією стану подій на фронті та політичних перипетій, заяви про мирні переговори є тригерними. Вони дають змогу визначати, наскільки змінилася ситуація, чи є ознаки політичної інфляції. Це якщо говорити про Захід, для нас — це перевірка наскільки Україна готова воювати далі. Це певні фантазії медійників. Всі ці закиди про мирні переговори — це лише спроба спрогнозувати, якими вони можуть бути та які передумови до них існують. Якщо не Україна, то країни Європи, США, аналітичні центри можуть підключитися в роботу.
"Наразі у світі йде змагання за мирний порядок денний, тому якщо ми це ігноруватимемо, від цього виграє хтось інший — умовний Китай, Орбан чи Фіцо, наприклад. Попри стійку парадигму, що війна закінчиться перемогою та виходом на кордони 1991 року, Україні потрібно мати декілька ідей для просування теми мирного врегулювання. Однією з них є формула миру, Глобальний саміт миру. Завдяки їм є можливість просунути ідею української концепції миру якомога ширшому світу. Насамперед для Глобального Півдня, який в силу історичних традицій знаходиться на нейтральному боці або підтримує Росію", — розповідає він Фокусу.
Україна ініціювала проведення Глобального мирного форуму, на який запрошено понад 140 держав світу. Нещодавно таке запрошення отримав й президент Південноафриканської республіки Сиріл Рамафоса. Цього року африканський політик відвідував Київ, де представляв своє бачення мирного врегулювання. Тема мирної ініціативи України також знайшла підтримку в проведені зустрічей щодо реалізації мирної формули Зеленського, вони вже пройшли в Копенгагені, Джидді та на Мальті.
За словами Пастернака, це є гарною ініціативою показати, що Україна шукає миру дипломатичним шляхом. Якщо залишатися на темі, що жодних переговорів — лише воєнне рішення, ми втратимо тренд і ризикуємо отримати у світі імідж жорстокої мілітаристської держави. Гарантовано, що Кремль буде зловживати та грати на цьому.
До речі, на засіданні "Групи семи" (G7), що наразі проходить в Токіо, міністри закордонних справ ухвалили рішення продовжувати надавати рішучу підтримку Україні. Окремо було зазначено про необхідність просувати процес "формули миру" разом з міжнародними партнерами.
Як західні політики підіграють Кремлю
За словами політолога Ігоря Петренка, на Заході є певна інформаційна хвиля, що бюджети країн витрачають на підтримку України, а не розв'язання національних проблем. Саме такі настрої і намагаються використати насамперед для критики своїх національних урядів. Роздуми про необхідність мирних переговорів на нинішніх умовах не є мейнстримом, адже залишається повне розуміння, що Україну треба підтримувати в боротьбі за існування та демократичні цінності. До причин також треба згадати електоральні цикли, що зараз проходять в багатьох країнах західної дипломатії.
"Наразі Україна не має переговорних позицій, а російська сторона не є конструктивною в цьому процесі. Тому, якщо мирні переговори й будуть протиснуті, це буде несправедливий мир, який навряд чи підтримають на Заході. Росія працює в цьому напрямку, недарма на російську пропаганду у світі витрачають мільйони. З "нафталіну" дістають старих відданих політиків, намагаються "пушити" тему зупинення бойових дій на медійних майданчиках та аналітичних центрах. Якщо Росія раніше "купувала" премʼєр-міністрів європейських країн, то що говорити про медіа", — зауважує Фокусу Петренко.
Політичний експерт Олег Саакян нагадує, що в Україні існує законодавча заборона на переговори з Володимиром Путіним та іншим російським керівництвом. Навіть якщо уявити, що такі переговори йдуть на неформальному рівні, то це підпадає під трактування держаної зради України.
За його словами, систематичні "інсайди" про мирні переговори з Росією можна пояснити з точки зору двох основних чинників. По-перше, це промацування західних еліт — частина західних еліт шукає варіанти закінчення війни в Україні, тому в постійній дискусії. По-друге, це зацікавленість РФ у швидкому зупиненні воєнних дій на нинішніх умовах. В хід йде розхитування ситуації в самій Україні та активізація агентурної мережі в Європі.
"Не треба забувати, що західні ЗМІ перебувають в інерції української війни, тому намагаються не проґавити момент, щоб дати найбільшу сенсацію першими, в надії, що на неї потім відреагують. Таке своєрідне підняття інформаційної хвилі, з очікуванням певних трендів від неї", — говорить Фокусу експерт.
Опитані Фокусом фахівці зазначають, що розмови про мирні переговори виникатимуть систематично, аж до моменту, доки вони дійсно не будуть можливими. Це пояснюється необхідністю тримати цю тему в інформаційному порядку денному та пошуках ймовірних варіантів виходу із ситуації. За словами Олега Пастернака, ми знаходимося в патовій ситуації — коли шукати компроміси неможливо, адже суспільство не сприйме жодних поступок, а влада не піде на це. Водночас потрібно маневрувати з мирним порядком денним, такі правила геополітики, вона вимагає хитрощів.