Реформа системи загальної середньої освіти продовжує шокувати українців. Наприклад, в столиці вже з'явилися попередні списки шкіл, де не планують набирати старшокласників.
І хоча реформа відбувається відповідно до закону, трансформація системи освіти не влаштовує багатьох батьків, які обрушилися з гнівною критикою реформи на форумах. Головне побоювання - дітям просто не вистачить місць у старших класах, а тому питання зарахування буде вирішуватися за принципом "у кого більше грошей".
Небезпечні плани
Нагадаємо, що згідно із законом "Про повну загальну середню освіту", до 2027 року українська школа повинна бути розділена на три рівні: початковий (1-4 класи), базовий (5-9 класи) і профільний (10-12 класи).
Освіту на початковому і базовому рівнях надаватимуть гімназії (сьогоднішні школи), а ось старша школа перейде в ліцеї, технікуми та коледжі. При цьому, ліцей і гімназія повинні бути розмежовані як окремі юридичні особи. Більш того, зарахування до ліцею буде проходити на конкурсній основі.
Ця модель - не українське ноу-хау. У такий спосіб вже давно влаштовано середню освіту на Заході, і ніхто не обурюється. Чому ж в Україні реформа викликала жорстке відторгнення?
Справа в тому, що в столиці на сайтах районних управлінь освіти вже почали з'являтися плани трансформації шкіл в гімназії і ліцеї, і з цими планами згодні далеко не всі батьки.
Так, наприклад, в Дарницькому районі Києва, за планом, 25 шкіл повинні стати гімназіями I-II ступенів. Це означає, що набір в 10-ті класи в цих школах до 2024 року повністю припиниться. Старшокласників Дарницького району зможуть зараховувати 10 ліцеїв.
"Якщо подивитися на список шкіл Дарницького району, в яких залишаються 10-11 класи, стає сумно, - скаржиться в соцмережах Галина Лихач. - Не всі діти можуть потягнути ліцей "Наукова зміна" або "Слов'янську гімназію" (після трансформації ліцей I-III ступенів), а конкурс, напевно, буде як в інститут, так як зараз в класах по 40 учнів. Залишили ліцеї, а в "слабких" школах 10-11 класів немає".
В принципі, реформа на те й розрахована, щоб в старшу школу йшли діти високого рівня успішності, з перспективою отримання вищої освіти. А якщо "вишки" в планах немає, то який сенс ще три роки "гріти" стільці за партами? Велкам в ПТУ або коледж: закінчувати середню освіту і паралельно здобувати фах.
"Так, батьки не хочуть віддавати своїх дітей в професійно-технічні ліцеї. А за кордоном тільки 15-20% учнів орієнтовані на класичні наукові інститути, ще 60% йде в інститути політехнічного спрямування, а решта йде тільки через систему ПТУ. Наприклад, в Чехії, поки не закінчиш професійний коледж, можна влаштуватися на роботу", - пояснює президент асоціації керівників шкіл України Олена Онац.
Але чи буде достатньо місць в ліцеях після реформи для тих, хто все ж захоче отримати вищу освіту, володіючи високим рівнем успішності? Давайте рахувати.
Запит на старшу школу
За даними Головного управління статистики в місті Києві, в 2019-2020 навчальному році послуги загальної середньої освіти в столиці надавали 535 навчальних закладів, які випустили 25 100 дев'ятикласників та 16 300 випускників старших класів.
Тенденція випускати в середньому по 16 тисяч старшокласників в рік зберігається останні шість років (щоправда, кількість учнів у столиці щороку збільшується на 1-2 тисячі). А значить, приблизно такий же рівень попиту на старшу школу - 16-17 тисяч учнів в рік буде і надалі. Чи вистачить їм місць в старших класах, з урахуванням того, що більшість шкіл трансформуються в гімназії і припинять набір в 10-ті класи?
Міністр освіти Сергій Шкарлет запевняє, що вистачить.
"Усі випускники 9 класів зможуть отримати загальну середню освіту, тобто закінчити 10 і 11 класи", - зазначив Шкарлет.
З міністром погоджується в.о. першого заступника голови КМДА Валентин Мондрієвський.
"Хочу відразу розвіяти міф і запевнити, що після трансформації місць в навчальних закладах вистачить усім", - заявив чиновник.
"Не може бути такого, щоб не було забезпечено право на освіту, яке записано в Конституції. Ну серйозно", - пояснило джерело в столичному департаменті освіти.
Але чи можна вірити цим заявам? Адже всі ми знаємо, як "вистачає" місць в дитячих садках столиці. Знову дивимося на цифри.
Під "ніж" реформи
Відповідно до закону, в комунальному ліцеї має бути не менше чотирьох десятих класів (можна і більше), а наповнюваність кожного класу повинна становити не більше 30 учнів. Таким чином, якщо попит на старшу школу в столиці становитиме, в середньому, 16 тисяч місць, то щороку в київські ліцеї будуть набирати близько 530 десятих класів. Таким чином, потреби 16 тисяч учнів зможуть задовольнити, в середньому, 130 навчальних закладів старшої школи. Їх може бути і менше, якщо в школах будуть набирати більше чотирьох десятих класів.
Оскільки зараз 535 столичних шкіл ще надають послуги старшої школи, набираючи десятикласників, а залишитися має близько 130, то реформа "зріже" приблизно 75% навчальних закладів з третім рівнем загальної середньої освіти.
Чи знайдуться в столиці ці 130 шкіл?
"А це вже завдання саме органів місцевого самоврядування забезпечувати місця для громадян своєї громади, у відповідних установах, - каже експерт напряму "Освіта" Українського інституту майбутнього Микола Скиба. - І якщо місць немає, значить, їх необхідно створювати. Адже законом передбачено перехідний період до 2027 року. Деякі місцеві ради вже зараз намагаються "оптимізувати" бюджети і повідомляють, що деякі школи не братимуть учнів в 10-11 класи. Але ж їх обов'язок, в такому разі, створити альтернативні місця, якщо існує попит".
Візьмемо для прикладу школу №267 Дарницького району столиці. За планом реформування, до 2024 року вона стане ліцеєм, і в неї будуть набирати десятикласників одразу з чотирьох шкіл району: 261-ї, 255-ї, 237-ї і 274-ї. Але чи є в школі №267 для цього місця?
За даними з сайту самої школи №267, у ній всього 4 класи старшої школи (з 10 по 12-й класи), відповідно, місця начебто як є. Але тут же в 27 класах навчається 864 дитини з початкової і середньої школи (1-9 класи), тобто в середньому по 32 учні в класі, а це вже перебір.
Або школа №290 в цьому ж районі. Тут в 6 класах старшої школи навчаються 185 дітей, тобто, по 30 учнів у класі. А цій установі освіти треба буде ще брати старшокласників з трьох сусідніх шкіл.
Крім того, школи 290 і 267 стануть ліцеями II-III ступенів, а значить, молодшої школи там вже не буде, що істотно розвантажить ці установи і дозволить набирати їм більше 10-х класів. Але зворотна сторона медалі в тому, що молодшим класам теж доведеться кудись діватися. Адже старша і молодша школи повинні бути окремими юридичними особами. І якщо старших класів в столичних школах дійсно не так багато (2-3 на школу), то в початковій школі, традиційно аншлаги, а кількість одних тільки перших класів досягає 5-6, а подекуди й 8-10.
Фарс або прогрес
З одного боку, реформа принесе масу побутових незручностей. Одна справа, коли старша школа, як зараз, знаходиться під будинком, і зовсім інша справа, коли в 10-й клас потрібно буде добиратися, наприклад, в інший район. І якщо в столиці з подорожжю з точки А в точку Б особливих проблем немає, то в селах ситуація зовсім інша.
Проблему в селах, в теорії, повинна вирішувати розвозка: "А розповісти, як підвозять? Добре там, де є автобуси, але людям нема на чому добиратися на роботу і в ці автобуси сідають звичайні люди, яким потрібно їхати на роботу, - додає Олена Онац. - Крім того, хтось подумав, що дітям з віддалених сіл потрібно вставати дуже рано в школу, а уроки закінчуються у всіх в різний час і діти повинні сидіти в школах і чекати, поки в інших школах закінчаться уроки і їх відвезуть додому всіх разом. І в гуртки, наприклад, вони вже не можуть ходити - немає часу".
Але, з іншого боку, вузи, профтехучилища та коледжі також не під кожним парадним, а студенти там навчаються.
Питання в іншому: заради чого це робиться? Заради чого створюються такі незручності? У теорії, для підвищення якості рівня освіти в старшій школі. Адже ліцей, знову ж таки, в теорії, повинен мати у своєму розпорядженні вдосконалену матеріально-технічну базу, кваліфікований педагогічний склад тощо. А якщо так, то заради таких бонусів можна і подолати кілька зайвих кілометрів.
Але є великі побоювання, що ця теорія не буде реалізована на практиці, а районні управління освіти просто перекроять мережу навчальних закладів за принципом "так треба", змінивши вивіску, але не зміст освіти.
"Звичайно, все може перетворитися на профанацію, але ж є державний стандарт, який передбачає, що повинні знати учні після закінчення певного рівня освіти, яка повинна бути програма, навантаження, вимоги до організації освітнього простору. І якщо це не виконується, то питання - чому такі люди тоді при владі на місцях", - каже Микола Скиба.
Повний назад
Втім, залишається ймовірність, що ніякої реформи взагалі не буде, адже українські чиновники не зраджують своєму стилю. Так, в Дніпровському районі столиці за планом 19 шкіл вже повинні були припинити набір старших класів вже в цьому навчальному році, але цього не сталося.
Крім того, міністр Шкарлет натякнув, що нічого може і не змінитися.
"Розглядається питання збереження нинішньої мережі закладів освіти, які забезпечуватимуть здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти на всіх його рівнях (з 1 по 11 класи)", - зазначив Сергій Шкарлет.
Артур Гор, Апостроф