Енергетики докладають максимум зусиль для того, аби Україна була готова до опалювального сезону. Водночас відновити енергосистему в довоєнному обсязі просто неможливо, кажуть експерти.
Чи буде відновлено енергосистему до опалювального сезону
Літні ремонти енергоблоків відбуваються згідно з графіком, щоб вони були в строю до холодів. З другого серпня ще один блок АЕС відправлено в плановий ремонт, повідомляє "Укренерго".
"Наші підстанції будуть готові до пікових навантажень взимку", – запевняє голова правління національної енергетичної компанії (НЕК) "Укренерго" Володимир Кудрицький.
За його словами, особливу увагу буде приділено антидроновому та антиракетному захисту об'єктів. Глава "Укренерго" погоджується, що повністю захиститись від ракетних ударів неможливо, але енергетики готують РФ "кілька сюрпризів".
"Досвід опрацьовано, ми готові до найгірших сценаріїв", – впевнений Кудрицький.
Енергетичний експерт Юрій Корольчук не поділяє оптимізм глави НЕК.
"Про відновлення – це фантазії. Це або політичні заяви, або можливість для компанії замовити обладнання, отримати гроші. Вся проблема – в станціях", – розповів у розмові з UBR.ua Корольчук.
За оцінкою експерта, генерація впала лише на 10%. Ключова проблема полягає в тому, що енергосистема втратила здатність ефективно передавати електроенергію.
"Через підстанції не можемо дати енергію. Було 30% втрат передачі минулої зими – буде ще більше щодо передачі", – вважає Корольчук.
За підрахунками екс-міністра енергетики та голови Всеукраїнської енергетичної асамблеї Івана Плачкова, обладнання енергосистеми пошкоджено на 50-60%. При цьому не завжди вистачає коштів на його відновлення.
"Є допомога, йдуть гранти, але не бачу чіткої координації. Найкраще фінансують державні компанії. Вони одержують кредити Європейського банку за гарантіями держави – інакше такі кредити не надають. Приватні натомість залишилися без кредитів", – поділився у розмові з UBR.ua Плачков.
За його словами, ключовий фактор працездатності системи – наявність в ній резервів.
"70-75% максимум мають працювати, 25-30% – бути в резерві. Якщо підстанція відключилася, трансформатор згорів. Якщо -25 градусів. Нема резервів. Зараз проходимо, бо низьким є споживання. Але обладнання працездатного – 30%", – каже Плачков.
Чи вистачить запасів газу та вугілля
Запасів палива в Україні має бути достатньо, аби пройти опалювальний сезон, вважає Плачков.
"Щодо газу є 11,7 млрд кубометрів, Шмигаль оголосив, що буде 13 млрд. Вугілля накопичили 1,5 млн т, доведуть до 2 млн т. Цього також достатньо. В опалювальний сезон ми спалюємо те, що видобуваємо, і витрачаємо ці запаси", – пояснив Плачков.
Ще на початку літа Україна мала 1,1 млн т вугілля, стверджує Корольчук.
"На зиму має вистачити 1,5 млн т – може, тому так і кажуть", – іронізує експерт.
Коли почалося літо, казали про можливість відключень, нагадує Корольчук. Натомість тепер, за інформацією "Укренерго", застосування графіків аварійних відключень для споживачів у серпні не прогнозують.
"Але літо виявилося не таким спекотним – спека буде ще кілька днів. ДТЕК хотіли зекономити вугілля – і в них вийшло", – коментує експерт.
За словами Корольчука, цього року питання №1 – це відключення транзиту газу з боку РФ. В такому разі точно будуть графіки, причому навіть з подачі газу населенню, каже він.
"В уряді хочуть брати газ в Європі. Не думаю, що будуть давати. Якби запасів було 18 млрд кубометрів – гарантовано б пройшли зиму", – вважає Корольчук.
Який вплив матимуть можливі ракетні обстріли
Отже, енергосистема України з великою ймовірністю буде в гіршому стані на початок нового опалювального сезону, ніж рік тому. Однак водночас з точки зору готовності відбивати ракетні удари – ситуація, безперечно, є набагато кращою.
"Є інше бачення того, як треба захищати інфраструктуру. Насамперед магістральну інфраструктуру", – підкреслив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.
Аналогічну позицію також висловив на брифінгу 29 липня Володимир Кудрицький.
"Маємо всі шанси підготуватись набагато краще до наступної зими просто тому, що вже набагато більше знаємо. Тому ми будемо готові", – заявив голова "Укренерго".
Корольчук вважає, що глобально щось зробити проти ракетних ударів неможливо. Особливо якщо вони будуть масованими.
"Все, чому навчилися – як правильно відключати споживачів. Без іронії. Покращити режим відключень важливо. Трансформатор може відключитися певну кількість разів – якщо це відбувається частіше, це призводить до зносу", – пояснює експерт.
Михайло Подоляк, втім, також попереджає українців не поспішати ховати зарядні пристрої та генератори.
"Поки війна не завершиться – все треба тримати під рукою. Це дуже важливо", – каже радник голови ОП.
Екс-міністр енергетики Плачков також радить бути готовими до всього.
"Тут я не є оптимістом. Не виключаю, що РФ вивчає енергетичну інфраструктуру, і будуть удари напередодні опалювального сезону", – припускає Іван Плачков.
Чи можливо уникнути блекаутів: на скільки та кому відключатимуть світло
Навіть зі сприятливою погодою та закритим небом відключення можуть повернутися в життя українців, вважає Юрій Корольчук.
"Дуже рідко дві зими поспіль бувають теплими. Навіть якщо не буде ударів – все одно будуть відключення. Якщо буде тепла зима – без ударів буде так само, як рік тому. В найгіршому випадку відключення можуть тривати й по 8, й по 10 годин", – резюмує Корольчук.
В "Укренерго" як один з важелів балансування енергосистеми називають імпорт.
"Ми забезпечуємо технічну можливість імпорту. Вона сьогодні існує в обсязі 1200 МВт, це більше за потужність одного атомного блоку", – каже глава "Укренерго" Кудрицький.
Водночас Корольчук зазначає, що імпорт через зношеність мереж є доступним насамперед для західних областей. Найскладніше доставляти електроенергію до східних та центральних регіонів.
Іван Плачков нагадує, що для успішного проходження опалювального сезону потрібні три складові. Крім запасів палива та стану енергомереж, про які йшлося вище, необхідною є достатня кількість кваліфікованого персоналу. В Україні частково спостерігається брак персоналу через мобілізацію.
З цим погоджується й Корольчук, який каже, що існує кадрова проблема – недостатня кількість фахівців на місцях.
Резюмуючи, Плачков констатував, що ймовірність відключень є вкрай високою – але наразі зарано говорити про тривалість.
"Відключення скоріш за все будуть. Причому якщо зима буде теплою – то це одна ситуація", – зазначає екс-міністр.
Українці активно закуповують техніку до опалювального сезону
Динаміка продажів порівняно з червнем вже зросла вп'ятеро, розповів нам експерт з енергоефективних технологій та бренд-менеджер EcoFlow Сергій Сілін. Зокрема, це відбувається також завдяки інформації в ЗМІ про майбутній складний осінньо-зимовий період.
"Попит залишається в межах трьох основних портативних продуктів – це River 2 Max, River 2 Pro та Delta 2. Це досить доступні зарядні станції в межах від 20 до 50 000 грн. Також зростає зацікавленість українців у стаціонарних рішеннях, як EcoFlow Power Kits", – прокоментував UBR.ua Сілін.
"Це пов'язано насамперед з поверненням ПДВ з 1 червня, а також з коливаннями курсу гривня/євро та підвищенням цін на логістику", – пояснює експерт.
Сілін повідомляє, що на серпень вже понад 70 тисяч українських сімей придбали зарядні станції. Щомісяця ця цифра зростає на 5-10 тисяч.
"Цього року ситуація кардинально змінилася. Українці почали з літа готуватися до зими та збільшили закупівлі. Динаміка в порівнянні з весною змінилася в рази", – вказує Сілін.
При цьому експерт запевняє, що дефіциту товару восени-взимку цього року не буде.
"Ми повністю підготовлені до сезону. Наприклад, сьогодні, вже маючи попит на рівні жовтня минулого року, ми не маємо проблем щодо задоволення потреб споживача", – каже Сілін.
Якою буде погода взимку
Окрім ракетних атак, безумовно, погода буде ключовим фактором майбутнього опалювального сезону. Чим тепліше буде взимку, тим меншою є ймовірність або можлива тривалість відключень.
Згідно з даними ресурсу MSN.com, на перші заморозки на території України можна очікувати в середині листопада. Останній місяць року буде помірно теплим – більше половини сонячних днів та з температурою не нижче за 6-8 морозу.
Січень 2024 року буде трохи холоднішим, на кілька градусів. Схожа картина є характерною й для лютого. Зазначимо, що вказані розрахунки відображають середні дані за всю історію спостережень.
Водночас рекордно низькі температури було зафіксовано:
листопад – -20°C (1999);
грудень – -27°C (1997);
січень – -29°C (2015);
лютий – -32°C (2013);
березень – -20°C (2012).
Синоптики прогнозують, що температура взимку 2023-2024 загалом має бути ще більш сприятливою, ніж роком раніше. Ось вже три роки поспіль вся планета перебувала під впливом холодного явища Ла-Нінья. Від літа 2023-го набув чинності полярно протилежний кліматичний режим – Ель-Ніньйо. Він спровокував нові рекорди літньої спеки в Європі, вказує Politico з посиланням на науковців.