Шалене зростання цін на газ у Європі поступово породжує паніку серед українців. Перед опалювальним сезоном населення з острахом чекає на можливе зростання тарифів.
І хоча влада обіцяла не збільшувати ціну на блакитне паливо, зростання цін ми все ж відчуємо. Як проблеми з європейськими газосховищами позначаться на Україні, чому опалювальний сезон у нашій країні нагадує 22 вересня 1941 року, та яка ситуація з вугіллям, розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг ОЛЕГ ПОПЕНКО.
— Що відбувається з ціною на газ на європейській біржі?
— Це спекулятивне зростання вартості ціни на фоні дефіциту постачання газу в Європу. Це пов’язано з тим, що своєчасно не було закачано газ на початку року. Вийшло так, що відбувається спекулятивне підняття ціни на європейській біржі, тому що газу фізично не вистачає в сховищах. Якщо ми порівняємо, наприклад, обсяг газу в українських підземних газосховищах, то його на 40 % менше, ніж минулого року. Приблизно така ж ситуація в ЄС.
— Це просто маркетинг? Є попит на газ, тому ціна росте?
— Закачка газу у Європі відбувається щорічно із серпня по грудень. Та якраз у цей період вийшло так, що газу не вистачає на ринку. У минулий опалювальний період Європа витратила більше газу, і тепер каже: "Нам потрібно більше палива". Норвегія дати більше газу не може, а Росія штучно обмежує більші об’єми постачання газу, змушуючи Європу скоріше підписати введення в експлуатацію "Північного потоку-2".
Це комплекс заходів, а не лише газ. Спекулянти, які є на ринку, бачать цю ситуацію, і починають піднімати вартість газу на ринку.
— Спекулянти — це хто? Постачальники?
— Це ті, хто має певні обсяги газу. Треба розуміти, що це зростання вартості газу — це всього 20 % ринку. Усі європейські країни мають прямі контракти на постачання газу. Крім України.
— Чи буде межа цього спекулятивного зростання ціни на газ? Чи буде вона знижуватися?
— Знижуватися вона не буде, я в цьому впевнений. Межі я не бачу, тому що поки йде закачка в підземні газосховища Європи, і є можливість для спекуляцій. Якщо б закачка зупинилася, тоді можна було б сказати, що газосховища наповнені, і не було б цієї спекуляції навколо ціни й можливого дефіциту.
— А що ж буде в нас? В уряді кажуть, що тарифи не зростатимуть.
— По-перше, ціна на газ в Україні росте. У нас сховища незаповнені на 30–40 %. Вартість європейського газу впливає на український газ. Ті, хто продає газ, розуміють, яка його ціна, вони ж також можуть його продати в Європу. Але це питання не стоїть, тому що є українські споживачі газу.
В Україні не вистачає обсягів газу, приватні компанії не готові на сьогодні продавати газ, і в них також не вистачає обсягів. Проблема не тільки в тому, що ціна впливає, самого газу не вистачає. У НАК "Нафтогаз" не вистачає щоби задовольнити потреби приватних споживачів і теплокомуненерго - не вистачає газу фізично.
У нас припиняється постачання газу через транзит. Зменшення обсягу газу в газотранспортній системі зменшує тиск у самій системі. Південні і східні області України знаходяться під ризиком відсутності газу, тому що фізично не можемо додавити.
— "Нафтогаз" просить в уряду 44,5 млрд грн. Що вони зможуть на ці гроші купити, та чи вистачить цього для вирішення проблеми?
— Гроші вони збираються взяти в оператора газотранспортної системи. Спочатку вони просили 56 млрд, зараз трошки менше. Чи куплять вони цей газ на європейській біржі? Не факт, про це важливо розповісти. Обсягів газу самим європейцям не вистачає, і тут вони повинні будуть продавати газ Україні? Я в цю історію не вірю.
Ще раз повторюю: Україна — єдина країна, яка не має прямих контрактів на газ. Ні з Катаром, ні зі США, ні з Росією, ні з Норвегією. Ми просто купуємо в європейських спекулянтів. "Нафтогаз" підписує договори з європейськими спекулянтами.
— А як щодо нашого газу?
— Україна видобуває газ державними компаніями — "Укргазвидобування" та "Укрнафта" — близько 14,3 млрд кубів. Приватні компанії видобувають близько 5,5–6 млрд кубів. Це близько 20 млрд кубів, а всього нам потрібно 30. З тих 10 млрд кубів дефіциту — 5 імпортують в Україну приватні компанії. НАК "Нафтогаз" потрібно ще 5 млрд кубів на рік, щоби повністю задовольнити потреби всієї України.
На сьогодні в підземні газосховища закачано біля 18,6 млрд кубів газу. З них 2 млрд — це той обсяг, який ми не можемо навіть забрати, бо він потрібен для підтримки тиску в мережі. 8 млрд кубів — це те, що належить "Укргазвидобуванню", і близько ще 8 млрд — це приватні компанії.
Газу впритул вистачить для проходження опалювального сезону, це якщо зима буде теплою. Якщо навіть зима буде такою, як минулого року, газу може не вистачити. Якщо буде холодніше, то на нас чекає дуже складна ситуація.
— Що робитиме влада?
— У влади плану немає. У принципі, будуть обмежувати постачання газу на місцях. І тут органи місцевого самоврядування ухвалюють абсолютне рішення. Дітей відправлятимуть на довгострокові канікули. Черкаси вже заявили, що діти підуть на зимові канікули на місяць. З дитячими садочками така ж ситуація.
Лікарні будуть опалюватися, бо не мають права відключити. Бюджетні заклади, як будинки культури, теж будуть відправлятися на довгострокову відпустку додому або будуть працювати вдома, але самі заклади будуть закриватися. Це те, що на нас чекає в цей опалювальний сезон.
— Нам обіцяли, що тарифи не зростатимуть. Чи вдасться?
— Органи місцевого самоврядування, де можуть, будуть стримувати тарифи для населення, але будуть піднімати для бізнесу. Що це означає? Що всі послуги зростуть, вартість продуктів зростатиме, тому що опалення, наприклад, для продуктового магазину, буде дорожчим.
А іншого виходу немає, ми не готувалися до опалювального сезону. В Україні опалювальний сезон — це як 22 червня 1941 року. Коли раптово німецька орда напала на Радянський Союз. Така ж сама ситуація. У нас опалювальний сезон починається раптово.
За підготовку до опалювального періоду відповідають органи місцевого самоврядування, а коштів немає. 60% органів самоврядування взагалі без грошей сидять, у них не вистачає коштів навіть на зарплату. При цьому вони мають відремонтувати за власний рахунок усі мережі.
В Україні 18,1 тис км тепломереж. Потрібно відремонтувати близько 15 тис км. За цей рік відремонтували 250 км, а за минулий — 350. При тому з цих 250 км — 100 відремонтували в Києві, і ще частину у великих містах. У невеликих містах по Україні відремонтували 10 км. З такими темпами для того, щоби відремонтувати всю систему, потрібно 210 років.
— А що в Україні з запасами вугілля?
— У нас на сьогодні на 30% менше вугілля, ніж рік тому. Це також є проблемою. Якщо не вистачатиме вугілля, то тепловики будуть спалювати газ, якого немає. Не буде газу, потрібен мазут. Його в нас взагалі дуже мало. Це абсолютно пов’язані між собою речі. Вугілля не вистачає, газу не вистачає, мазуту взагалі немає. От вам три складові опалювального сезону.
Світлана Гудкова, Катерина Черновол, Апостроф