Протягом тривалого часу американська військова допомога Україні надавалася з умовою не завдавати ударів по території Росії. Україна могла використовувати для таких цілей лише зброю власного виробництва. І робить це вельми ефективно. Свідчення цьому – палаючі російські НПЗ та військові заводи. Та все ж такої зброї у нас недостатньо для стримування агресора. Утім, останніми днями намітилася нова хвиля дискусії щодо зняття заборони.
Що на неї впливає та які перспективи для України, розбирався журналіст "Апострофа" Роман Кот.
Мотиви США щодо заборони – очевидні. І серед низки американських політиків, і серед частини експертів досі існують побоювання, що конфлікт з Росією вийде на новий рівень. Частково через це Україна після нападу росіян не отримувала серйозну зброю одразу, а все відбувалося дуже повільно. Коли у Білому домі дуже обережно переходили одну "червону лінію" Кремля за іншою та бачили, що російської відповіді немає, робилися певні висновки. Утім, острах все рівно лишається. Тим паче, в Кремлі періодично брязкають ядерною зброєю.
З іншого боку, зняти “червоні лінії” у головах наших союзників допомагають успішні удари по російських об’єктах власне української зброї, на які Кремль знов таки не відповів. Та це радше тло, на якому намічаються зрушення щодо ударів по Росії.
Причини – всередині США. Причому тиск на Байдена відбувається з двох напрямків.
Зміни всередині команди
Перший напрямок – зсередини команди. Зрушення намітилися після візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Києва. Він проходив на тлі наступу росіян в Харківській області. Тож, за даними "Апострофа", держсекретарю в Україні намагалися пояснити: атаку на Харківщину можна було б зупинити або хоча б зменшити масштаби, якби була можливість бити по скупченнях російських військ по той бік кордону.
У відповідь очільник Держдепу обмежився лише вкрай нечіткою заявою, яку в медіа трактували на всі лади. Однак заборона так і не була знята.
Коли Ентоні Блінкен завершував свою поїздку до України, у США вирушила українська делегація з 5 нардепів на чолі з Давидом Арахамією. Під час візиту народні депутати дещо “згущували фарби”, навіть натякаючи на можливу втрату великих міст, якщо американська заборона не буде знята.
Такі регулярні намагання "лупати сю скалу" з різних боків потроху дають результат. Вже після повернення до Вашингтона, стало відомо, що певний формат зняття заборони таки готується. Про це посадовці знайомі з обговореннями розповіли виданню The New York Times. За даними видання, пропозиція наразі перебуває на стадії формування, і її ще не було формально представлено Байдену. Серед іншого, цю ідею можна буде використати і на президентських виборах.
До зусиль власне української влади додається приклад наших партнерів.
Як завжди, перший тут Лондон. На початку травня у Києві побував міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, який заявив, його країна не буде перешкоджати Україні використовувати британську зброю для ударів по Росії.
Так само схожі дискусії виникли у Франції, особливо на тлі загостреної риторики президента Еммануеля Макрона. Приміром, голова комітету закордонних справ парламенту Жан-Луї Бурланж написав листа до французького керівництва, в якому закликав відмовитися від "стриманості та ухвалити рішення" за прикладом Великої Британії, яка дозволила українським військам бити її зброєю по Росії.
Показовою є і заява генсека НАТО Єнса Столтенберга, який в інтерв'ю The Economist заявив, що захист України повинен включати і нанесення ударів по цілях на території Росії.
"Настав час, щоб союзники подумали, про можливість скасувати деякі обмеження, які вони наклали на використання зброї, яку надано Україні. Особливо зараз, коли багато бойових дій точаться в Харкові, поблизу кордону. Забороняти Україні можливість використовувати цю зброю проти законних військових цілей на території Росії — означає дуже ускладнювати їй захист", - зазначив він.
Таким чином, можна говорити про те, що є певна група політиків (і держав), які демонструють Білому дому свою готовність до зняття чергових "червоних ліній".
Фактор виборів
Інший напрямок тиску на Байдена – з боку республіканців. Прихильники зняття заборони є в обох партіях. Так, 20 травня група з 13 конгресменів США від обох партій, сім демократів та шість республіканців, підписала звернення до міністра оборони Ллойда Остіна, закликавши дозволити Україні атакувати цілі на території Росії американською зброєю - "за певних обставин".
Та у публічному полі США меседжі за зняття заборони надходять переважно від конгресменів-республіканців. Тоді як члени Демократичної партії висловлюються більш обережно і в такт позиції Байдена.
Несподівано серед тих, хто заговорив про дозвіл на удари по території РФ – спікер палати Представників США Майк Джонсон. Той самий, який кілька місяців блокував голосування за допомогу для України.
"Я думаю, потрібно дозволити Україні вести війну так, як вони вважають за потрібне. Вони повинні вміти дати відсіч. І я вважаю, що ми намагаємося мікрокерувати зусиллями, це не добра політика для нас", - відповів він на запитання “Голосу Америки”.
Принаймні у випадку республіканців зміна риторики не випадкова. Республіканська партія гуртується навколо Трампа. Тема заборони у контексті виборів є перспективною, адже вона дозволяє критикувати демократів та особисто Джо Байдена за нерішучість.
Сам Трамп поки що не висловлювався щодо заборони. Тому поки що мова може йти про перевірку громадської думки. Тож, в ході виборчої кампанії ця тема точно виникне. Інше питання, чи зможе Україна правильно використати обставини на свою користь.