Джерело: The Economist
Дослівно: "…звільнення генерала (головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного – ред.) викликає занепокоєння з іншої, більш важливої причини. Це знаменує новий і вирішальний етап у війні – той, в якому Зеленський ризикує помилитися". Деталі: Видання зазначає, коли 8 лютого Зеленський, врешті, замінив Валерія Залужного на Олександра Сирського на посаді командувача Збройними силами в рамках ширшої реорганізації, це було так, ніби відбулося щось доленосне. У публікації зазначають, що "частково це пов'язано з вирішальною роллю генерала Залужного у доблесній відсічі російським військам у перші дні вторгнення, а також з його популярністю серед особового складу та цивільного населення України". Дослівно: "Відмінності між актором-політиком та його загартованим у боях командувачем (ЗСУ – ред.) частково стосувалися культури та особистості". "Лише коли російська та українська армії окопалися, а лінія фронту застопорилася, ці тертя почали завдавати шкоди". "Не секрет, що в міру того, як їхні стосунки погіршувалися, вони також почали розходитися в поглядах на те, що робити на полі бою". "Що насправді прирекло відносини між паном Зеленським і генералом Залужним, так це зміна поглядів президента на те, як війна визначатиме, якою країною має стати Україна". Деталі: Видання зазначає, що Зеленський та його адміністрація покладали на Залужного відповідальність за минулорічний невдалий контрнаступ. Вони хотіли, щоб українська армія готувалася до подальших атак, і тиснули на нього, щоб він розробив бойові плани і взяв на себе непопулярний рішення мобілізації для збільшення кількості військ. Генерал відкинув їхні аргументи. Він зауважив, що його обережність після невдачі першої атаки призвела до втрати життєво важливих військ і техніки. Залужний стверджував, що не може планувати наступний контрнаступ, не знаючи, які ресурси він має. На думку видання, одним із ризиків для Зеленського буде нарікання, спровоковане в армії звільненням "улюбленого командира" (Залужного – ред.). The Economist стверджує, що Сирський "має репутацію людини, яка готова вступити в бій з ворогом, навіть якщо це коштуватиме великих людських і технічних втрат". Дослівно: "Він є суперечливою фігурою, яка викликає суперечливу реакцію серед офіцерів. Одні вихваляють його професіоналізм, інші кажуть, що він залякує своїх підлеглих... Він менш схильний ставити під сумнів пріоритети президента. Обійнявши найвищу посаду, він повинен буде пом'якшити свій стиль командування і навчитися говорити правду владі". Деталі: Видання зазначає, оскільки Залужний був героєм України, його звільнення матиме і політичні наслідки. Найважливіше питання, ідеться в публікації, полягає в тому, чи зможе Зеленський скористатися відставкою Залужного, щоб переорієнтувати своє бачення війни. Дослівно: "Сьогодні він (Зеленський – ред.) все ще публічно обіцяє, що Україна поверне кожен сантиметр землі, окупованої російськими військами, навіть розуміючи, що це станеться не скоро, якщо взагалі станеться.
Якби українські сили змогли вигнати російських окупантів, це було б чудово. Однак, якщо не станеться щось абсолютно несподіване, війна, визначена територією, – це війна, в якій Україна не може перемогти".
Деталі: У публікації зазначається, що важливо, аби поточні зміни не погіршили боєздатність України.
Видання висловлює думку, що Зеленський повинен розглядати реорганізацію як шанс "переосмислити своє бачення війни".
"Щоб вистояти в майбутній тривалій боротьбі, Україна має підвищити свою стійкість", – зазначає The Economist.
Дослівно: "Україна вийде переможцем з цього кривавого конфлікту, якщо вона буде процвітаючою, демократичною, орієнтованою на Захід країною".
"У цьому питанні не повинно бути ніякої різниці між президентом і його командувачами".
Передісторія:
Раніше у четвер Зеленський і Залужний одночасно повідомили про спільну зустріч і заявили, що обговорювали зміни в керівництві ЗСУ.
Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського головнокомандувачем Збройних сил України.
Радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк серед причин звільнення Валерія Залужного назвав необхідність переглянути тактику дій та не допустити стагнації по лінії фронту.